Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






О солодка Діво Маріє






1. Насолода від імені Марії у житті і в час смерті

 

Високе ім’я Марії походить не з цієї землі, ані також не є людським вимислом, як решту імен людей; ім’я Марії походить з Неба і дане Їй з Божого наказу, як про це розповідають св. Єронім, св. Епіфаній, св. Антонін та інші святі. “Твоє високе і предивне ім’я, Маріє, видобуте з Божої скарбниці, – взиває св. Петро Даміан, – бо Свята Трійця, – каже Річард від св. Вавринця, – дала Його Тобі, а після імені Твого Сина воно вище понад усі інші імена”. То Свята Трійця наділила Її таким маєстатом і такою потугою, аби перед Її іменем клякало всяке коліно в Небі, на землі і в пеклі. Бог надав цьому імені великі дорогоцінні привілеї. У цьому розділі зупинимося лише на одному: на тому, яким солодким Він його зробив для почитателів Пресвятої Діви у житті та в час смерті.

Св. Єронім-пустельник розповідає, що ім’я Марії повне Божої насолоди, а св. Антоній Падевський побачив в імені Марії ту ж утіху, яку св. Бернард знайшов в імені Ісуса. “Ім’я Непорочної Матері, – казав, – це радість для серця, мед для уст, чудесна мелодія для вуха (…)”. Читаємо, що одна пані в Колонії призналася єпископові Марсилію, що при вимовлянні імені Марії відчуває більшу насолоду, ніж тоді, коли куштує мед. Тоді Марсилій почав побожно і часто вимовляти це святе ім’я і пережив те саме. Коли Марія вступила до Неба, ангели тричі запитували, як Її звати словами Пісні пісень: “ Хто то здіймається в пустині, неначе стовпи диму? ” (3, 6). І знову: “ Хто це, що наче рання зоря, сходить” (6, 10). Нарешті: “ Хто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись? ” (8, 5). “Навіщо ангели стільки разів запитували в Марії Її ім’я? – пише Річард від св. Вавринця. І сам відповідає так: “Навіть ангели відчували радість при звучанні імені “Марія” і тому стільки разів про нього питали”.

Але я не маю наміру говорити про ту насолоду, яку можна відчути розумом, бо її не всі пізнають, а про ту спасенну насолоду потіхи, любові, радості, віри, мужності, якою зазвичай наповнюються ті, хто його побожно вимовляє. За монахом Франконієм, це ім’я так допомагає в ласці, що після імені Господа Ісуса нема ні на Небі, ні на землі іншого імені, яке приносило б побожним душам стільки ласк, віри і насолоди. “Це ім’я, – продовжує далі, – має в собі щось предивне, солодке і божественне, і всім побожним душам дозволяє відчути свою святу насолоду”. Найдивніше, що ті, хто любить Марію, хоч би й чули це ім’я тисячу разів, знову від його звучання переживають таку ж насолоду.

Про ту насолоду говорить також бл. Генрик Сузо. Вимовляючи ім’я Марії, він відчував велику віру, а його серце посеред зливи сліз наповнювалося радістю любові (…). Волав потім: “О найсолодше ім’я! О Маріє, яка ж Ти, якщо Твоє ім’я таке солодке і миле! ”

Св. Бернард, який палав любов’ю до своєї доброї Матері, з піднесенням узивав до Неї: “О велика, о милосердна, достойна всяких похвал Пресвята Мати. Твоє ім’я таке солодке, що серце того, хто його вимовляє, тут же наповнюється любов’ю до Бога; навіть досить, щоб якийсь почитатель про нього подумав, і вже зазнає розради, і серце його наповнюється любов’ю”. “Щедра милостиня втішає бідного, бо полегшує його біду, – мовить Річард від св. Вавринця, – але Твоє ім’я вище за будь-які порівняння, о Маріє! Воно усмиряє терпіння цього життя набагато більше, ніж багатства світу”.

Словом, Твоє ім’я, о Мати Божа, повне ласк і Божого благословення, як мовить св. Методій, а за свідченням Бонавентури, – побожне вимовляння Твого імені завше поєднане з якоюсь ласкою. “Навіть якщо хтось має серце надзвичайно тверде і переповнене розпачем, – каже целейський монах Раймунд Йордан, – але вимовить Твоє ім’я, о найласкавіша Владичице, тут же опустить його всяка затверділість. Така сила Твого імені. Ти пробуджуєш у грішників надію, що отримають прощення і ласку”. “Твоє ім’я, – за св. Амброзієм, – це благовонний єлей, який розливає довкола запах ласки Божої”. Цей святий посилає Пресвятій Матері таку просьбу: “Нехай увійде в наші душі той спасенний єлей”. Це означає: “Дай, Владичице, щоб ми часто взивали Твоє ім’я з любов’ю і вірою; коли так вимовляється Твоє ім’я, то це – незаперечний знак здобуття Твоєї ласки або натяк на її швидке віднайдення”.

“Так, думка про Твоє ім’я, – запевняє Рудольф Саксонський, – втішає засмучених, випроваджує заблуклих на дорогу спасіння, охороняє грішників від розпачу” (…).

Саме тому Пресвяте ім’я Марії у Пісні пісень прирівнене до бальзаму: “Розлите миро – Твоє ім’я” (1, 3). Бл. Алан з Лілля так коментує цей текст: “Бальзам лікує хворих, має приємний запах і підтримує пломінь. Так само ім’я Марії лікує грішників, оживляє серця і запалює їх Божою любов’ю”. Тому Річард від св. Вавринця нагадує грішникам, щоб часто взивали це ім’я, бо воно від хвороб; нема такої великої хворості, яка б не уступила силі цього імені.

“Натомість злі духи, – пише Тома Кемпійський, – бояться Цариці Неба, і як тільки почують Її ім’я, тут же утікають”. Сама Пресвята Мати об’явила св. Бриґіді, що нема на землі такого охололого грішника, від якого злі духи тут же не втекли б, якщо він тільки вимовить Її святе ім’я, одночасно постановивши навернутися. Вона підтвердила це в об’явленні, кажучи, що всі злі духи так бояться Її святого імені, що, почувши його, відразу відпускають душі зі своїх пут.

Якщо злі духи так швидко віддаляються від грішників, що взивають ім’я Марії, то ангели, навпаки, наближаються до праведних душ, які його побожно вимовляють.

Як подих – ознака життя, так, за св. Германом, часте вимовляння імені Марії – це ознака життя у Божій ласці або ознака віднайдення життя ласки, бо в силі цього імені виблагати життя і допомогу тим, хто Її взиває. “Словом, це правдиве ім’я, – додає Річард від св. Вавринця, – як потужна вежа, що охороняє грішників від вічної смерті. Навіть найбільші грішники в тій небесній твердині знайдуть захист і вічне спасіння”.

Ця твердиня не тільки охороняє грішників від кари, а, перш за все, оберігає праведників від напастей пекла, як твердить згаданий святий. Він каже: “Поза іменем Ісус нема жодного іншого імені, яке приносило б стільки благословення і допомоги людям, як ім’я Марія. Власне – це загальновідомо – воно дає виняткову силу в боротьбі з нечистими спокусами. Про це почитателі Марії знають із щоденного досвіду. Таку ж думку висловлює Річард від св. Вавринця, коментуючи слова Євангелії: “ Ім’я ж діви було Марія” (Лк.1, 27). Євангеліст Лука поєднує ім’я Марії із словом “Діва”. Навіть Святий Дух дає нам зрозуміти, що ім’я Пречистої Діви ніколи не може бути відділене від цноти. Св. Петро Христолог твердить, що ім’я Марії – це прапор чистоти. Це означає, що якби хтось мав сумніви, чи – пригнічений спокусами нечистоти – не згрішив, якщо пригадав собі, що взивав тоді ім’я Марії, то для нього це певний знак, що не порушив чистоти.

А крім того, ми завше керуємося такою гарною порадою св. Бернарда: “При всіх небезпеках, коли нам загрожує втрата Божої ласки, думаймо про Марію, взиваймо Її ім’я разом з іменем Ісуса, бо Вони між Собою завжди поєднані. Нехай ті два найсолодші та найсильніші імена ніколи не покидають наших уст чи сердець, бо вони додають нам сили і завдяки їм не піддаємося спокусам, усе перемагаємо. Незліченні ласки пообіцяв Господь Ісус почитателям імені Марії. Як розповідає св. Бриґіда, Він так сказав Своїй Матері: “Хто взиває Твоє ім’я з вірою і постановою виправитись, отримає три особливі ласки: досконалий жаль за гріхи і винагородження їх, силу для поступу на дорозі досконалості, нарешті, небесну хвалу. Бо, – додає Небесний Спаситель, – такі дорогі і милі Мені Твої слова, о Мати Моя, що не можу Тобі відмовити у жодній просьбі”.

Св. Єфрем називає ім’я Марії Ключем до воріт небесних для тих, хто Її побожно взиває. Св. Бонавентура цілком слушно нарік Марію спасінням тих, хто Її взиває. Адже взивати ім’я Марії і досягнути спасіння – одне і те саме. За Річардом від св. Вавринця, взивання того святого і солодкого імені поєднане з щедрістю ласк у цьому житті і великим щастям у майбутньому.

“Якщо прагнете розради, – каже Тома Кемпійський, – у своїх терпіннях, прибігайте до Марії, поручайте себе Марії, радьтесь з Марією, служіть Марії, з Марією моліться, з Марією ходіть, з Марією шукайте Ісуса, адже з Ісусом і Марією прагнете жити і вмерти. Якщо так будете чинити, станете на Господній шлях; бо Марія охоче за вас молитиметься, а Син напевно вислухає просьби Марії”.

Пресвяте ім’я Марії приносить Її почитателям багато насолоди у вигляді ласк, якими їх наділяє вже в цьому житті, як про це було сказано. Та незрівнянно більше насолоди воно уділяє їм у хвилини вмирання, даючи їм ласки – спокійну і святу смерть.

О. Серторій Капуто, єзуїт, заохочував усіх, хто доглядає хворих, щоб вони часто при них вимовляли ім’я Марії. Казав, що в годині смерті вистачить взивання того імені, повного життя і надії, щоб вороги людини тут же розбіглись. Умираючі завдяки цьому можуть зазнати розради у своїх терпіннях.

Узивання найсвятіших імен Ісуса і Марії – це коротка молитва, – каже Тома Кемпійський, – її легко запам’ятати, солодко розважати, і вона така сильна, що заслоняє від ворогів спасіння того, хто їх вимовляє”. “Щасливий, – узиває св. Бонавентура, – хто любить Твоє ім’я, Пресвята Мати! Воно таке прекрасне і предивне, що ті, хто його згадує в годині смерті, не бояться жодних напастей пекельних ворогів”.

Дай, Боже, щоб ми мали щастя вмирати так, як о. Фульґенцій з Асколю, капуцин. Перед смертю він заспівав таку пісню: “О найсолодша Маріє! Ти – надія моя! Нехай побачу з того світу видіння рук Твоїх”. Або принаймні так, як вмирав бл. Генрик, який згідно з хроніками свого Чину вмер, вимовляючи ім’я Пресвятої Матері.

Молися, побожний читачу, щоб Бог уділив нам тієї ласки, щоб останнім нашим словом у годині смерті було ім’я Марії (…).

О моя найсолодша Царице і Мати, я дуже люблю Тебе, а люблячи Тебе, люблю і Твоє святе ім’я. Постановляю собі – і маю надію, що мені це вдасться завдяки Твоїй допомозі – взивати Твоє ім’я ціле своє життя і в годині смерті.

Закінчимо цей розділ такою сердечною молитвою св. Бонавентури до Марії: “У славі Свого святого імені, Пресвята Мати, вийди на зустріч моєї душі, коли полишатиму цю землю. Візьми її в Свої обійми. Не відмов, Маріє, прийди і розрадь мою душу Своєю солодкою присутністю. Будь для неї сходами і дорогою до Неба. Випроси їй ласки прощення гріхів і вічний відпочинок. О Маріє, наша Заступнице, Твій обов’язок – захищати Своїх почитателів і взяти у Свої руки їхні справи перед судом Ісуса Христа.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал