Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тестовий контроль. 1. Що означає термін “економіка” у перекладі з грецької?






І РІВЕНЬ СКЛАДІНОСТІ

1. Що означає термін “економіка” у перекладі з грецької?

1. Мистецтво ведення домашнього господарства.

2. Економічну науку.

3. Систему економічних наук.

4. Суспільне виробництво

5. Обмін товарами.

6. Грошову систему.

2. Особистий і речовий чинники виробництва разом є:

1. Продуктивними силами.

2. Способом виробництва.

3. Виробничими відносинами.

3. Що є речовим фактором виробництва?

1. Засоби виробництва.

2. Знання, наука, досвід.

3. Здібності людини.

4. Засоби виробництва включають:

1. Засоби праці і предмети праці.

2. Предмети праці і робочу силу.

3. Сировину й обладнання.

5. Що відображає економічний закон?

1. Необхідний зв'язок кількох явищ.

2. Необхідний, стійкий, причинно зумовлений зв'язок, який постійно повторюється

3. Зв'язки між протилежними сторонами чи властивостями явищ і процесів

6. Що вивчає такий розділ економічної теорії як макроекономіка?

1. Стан ринку на рівні суспільства в цілому (питання платіжного балансу, інфляція, безробіття, податки, заробітна плата, прибуток, інвестиції).

2. Стан ринку на рівні підприємства, фірми.

7. Економічні категорії — це:

1. Відносини, процеси і явища, які вони репрезентують.

2. Поняття, що позначають економічні відносини, їх форми, вияви, сторони, властивості, риси.

8. Які функції економічної теорії можна визначити?

1. Теоретичні.

2. Аналітичні.

3. Прогностичні.

4. Практичні.

5. Методологічні.

6. Виховні.

7. Усе разом.

9. Хто є засновником школи фізіократів?

1. Франсуа Кене.

2. Адам Сміт.

3. Антуан Монкретьєн.

10. Що таке виробничі відносини?

1. Відносини між людьми з приводу присвоєння мате­ріальних благ.

2. Відносини між людьми, що складаються в процесі виробництва розподілення, обміну і споживання матеріальних благ.

3. Відносини між людьми з приводу купівлі-продажу товарів.

11. Робоча сила - це:

1. Праця людини.

2. Сукупність фізичних і духовних здібностей людини, що створюють можливість праці цієї людини.

3. Речовий фактор виробництва.

12. Хто є представником класичної школи політекономії?

1. Адам Сміт.

2. Франсуа Кене.

3. Давид Рікардо.

4. Уільям Петті.

5. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.

6. Правильно вказано в пп. 1, 3, 4.

1 3. Робоча сила і засоби виробництва разом складають:

1. Продуктивні сили.

2. Виробничі відносини.

3. Засоби праці.

4. Матеріальні умови праці.

14. Яке з визначень найточніше передає суть е кономічної теорії?

1. Наука про суспільство на різних стадіях його розвитку.

2. Наука про відносини в суспільстві з приводу раціонального використання обмежених ресурсів.

3. Наука про управління підприємствами для досягнення максимального прибутку.

4. Наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціальних проблем.

ІІ РІВЕНЬ СКЛАДНОСТІ.

15. Яка з категорій визначає відношення людини до природи?

1. Виробничі відносини.

2. Продуктивні сили.

3. Власність.

4. Прибуток.

6. Що вивчає економічна наука?

1. Закономірності розвитку суспільного виробництва.

2. Досвід світової економічної думки.

3. Розвиток технології.

4. Зв'язки і взаємодію виробництва, розподілу, обміну й споживання.

5. Правильно вказано в пп. 1, 2, 3.

6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 4.

17. У чому полягає суть такого методу пізнання соціально - економічних процесів, як синтез?

1. Метод, за яким вивчення явищ і процесів відбувається в тій послідовності, в якій вони змінюють одне одного.

2. Метод, за яким предмет дослідження розчленовується, мислення йде від видимого, конкретного до абстрактного.

3. Метод, за яким економічне явище досліджується у взаємозв'язку і взаємодії його складових частин.

18. Яка економічна школа вважала продуктивною лише хліборобську працю?

1. Меркантилістів.

2. Фізіократів.

3. Класичної політекономії.

4. Марксистів.

 

19. Центральною теорією в марксистському вченні є:

1. Теорія грошей.

2. Теорія додаткової вартості.

З. Теорія розподілу матеріальних благ.

20. Основні риси економічної думки фізіократів:

1. Важливою умовою росту багатства країни є свобода господарської діяльності.

2. Тільки землеробство є виробничою сферою.

3. Промисловість - це " безплідна галузь".

4. Втручання держави в економіку необхідно обмежити.

5. Дослідження питання щодо походження додаткового продукту перенесене зі сфери обігу в сферу виробництва.

6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 4

7. Правильно вказано в пп. 2, 3, 5.

21. Які можна визначити риси економічної думки меркантилістів?

1. Предметом їх досліджень була сфера обігу.

2. Джерелом багатства вони вважали збагачення шляхом, залучення в країну срібла і золота.

3. Джерелом доходів вважали експлуатацію найманих робітників.

4. Приділяли особливу увагу розвитку товарно-грошових відносин.

5. Основою розвитку економіки вважали конкуренцію, стихійну гру ринкових цін.

6. Правильно вказано в пп. 1, 2, 4.

7. Правильно вказано в пп. 1, 3, 5.

22. У теоріях якого напряму світової економічної думки заперечується необхідність втручання держави в економічний розвиток?

1. Неокласичного.

2. Інституціонального.

З. Неоліберального.

4. Кейнсіанства.

23. Аналіз — це метод, що полягає у виділенні найсут­тєвіших сторін процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового:

1. Так.

2. Ні.

24. У чому полягає особливість дії економічних законів?

1. Їх дія має абсолютний характер.

2. Вони діють не так безумовно, як закони природи.

3. Вони за однакових умов інколи діють, а інколи не діють.

25. Кого з нижчезазначених економістів можна віднести до найвідоміших представників монетаристської школи?

1. Дж.Гелбрейта.

2. П.Самуельсона.

3. Дж. Сакса.

4. М.Фрідмена.

5. М.Фішера

26. Хто з українських вчених XIX ст. першим проаналі­зував теорію А. Сміта, Д. Р ікардо, К. Маркса?

1. М.Драгоманов.

2. О.Терлецький.

3. М.Зібер.


Тема 2. Суспільне виробництво і його чинники.

Мета: Ознайомити студентів з поняттями " суспільне виробництво", " Фактори виробництва", " фази"; розкрити роль людського фактора у процесі виробництва; вчитися визначати рівень ефективності суспільного виробництва.

План.

1. Матеріальне виробництво – це основа життя людського суспільства.

2. Основні фактори суспільного виробництва.

3. Результативність виробництва. (СРС)

4. Суспільний поділ праці. (СРС)

1) матеріальне виробництво - основа життя людського суспільства.

Пофазна структура виробництва.

Виробництво (В). В Р

Розподіл (Р)

Обмін (О)

Споживання (С) С О

 

Виробництво буває матеріальне і нематеріальне (духовні блага).

Розподіл буває: засобів виробництва, трудових ресурсів і предметів споживання.

Споживання буває – виробниче(це використання засобів виробництва і робочої сили для виготовлення суспільно-необхідного продукту) і особисте (це процес задоволення потреб членів суспільства).

Обмін буває – діяльністю і здібностями, засобами виробництва і предметами споживання.

СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО СКЛАДАЄТЬСЯ З:

· Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва без безпосереднього споживання, тобто, де виготовляють предмети споживання і засоби виробництва.

· Виробнича інфраструктура – представляє собою комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечує ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому.

· Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства.

В межах будь-якого виробництва здійснюється взаємодія людини з природою, яка означає процес праці (ПП). ПП складається з:

1) праці людини

Праця – це процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу.

2) предмети праці – це речовина природи, на яку людина діє в процесі праці, піддаючи її обробці. Предмети праці бувають: дані природою (дерево, риба), сировина, штучні.

3) засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці (машини, устаткування).

2) основні фактори суспільного виробництва

Відомо 2 види факторів виробництва:

1. Особистий фактор – це робоча сила;

2. Речовий фактор – це предмети і засоби праці.

Фактори – це ресурси, приведені в дію.

Для ефективного виробництва необхідні слідуючи фактори:

§ Земля – це всі природні ресурси, які використовуються у виробничому процесі (орні землі, родовища нафти, мінералів, водні ресурси)

§ Капітал – це виробничі матеріальні блага, які використовуються для виробництва майбутніх матеріальних цінностей.

§ Праця або робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її здатність до праці, яка є головною умовою виробництва.

§ підприємницькі здібності, талант людини.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

3. Результативність виробництва.

В загальному вигляді ефективність – це відношення результату до затрат. Е = результат/затрати

Показники ефективності:

1. продуктивність праці. ПП=Q/N, де Q – обсяг виробництва, N – середньоблікова чисельність працівників

2.фондовіддача Ф в=Q/Вовф, де Вовф – вартість основних виробничих фондів.

Фондомісткість Фм=1/Фв

3. матеріаловіддача Мв=Q/М, де М – вартість споживчих матеріальних ресурсів

матеріаломісткість Мм=1/Мв

4.Суспільний поділ праці (СПП).

Розвиток матеріального виробництва супроводжував процес СПП та обміну результатами праці. Історії відомі 3 великих СПП:

I. СПП відбувся 5-7 тис. Р. Тому, коли землеробські племена відокремились від тваринницьких.

II. СПП пов’язаний з відокремленням ремесла від землеробства, що стало початком розмежування міських і сільських поселень.

III. СПП характеризується відокремленням торгівлі від виробництва і формуванням прошарку людей, зайнятих у сфері обміну.

СПП означає відокремлення і співіснування різних видів трудової діяльності.

Розрізняють такі основні форми СПП:

ü ЗАГАЛЬНИЙ, який виникає в результаті поділу суспільного виробництва на окремі великі сфери (с/г, промисловість, сфера послуг тощо)

ü ЧАСТКОВИЙ, що є результатом поділу сфер виробництва на галузі (промисловість – на видобувну, харчову, машинобудівну і т. д.; с/г – на рослинництво і тваринництво)

ü ОДИНИЧНИЙ – це форма ПП, яка характеризує цей процес всередині окремого підприємства (між цехами, бригадами, працівниками різних спеціальностей)

Між ПП і розвитком виробництва існує тісний зворотній зв’язок. З розвитком виробництва поглиблювався ПП, який, у свою чергу, потребував створення все нових видів виробництва. сучасне виробництво охоплює сотні різних галузей і видів спеціалізованої праці. СПП є одним з головних чинників формування структури виробництва.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання- прес, 2002.

2. Ніколенко Ю. В. Політекономія: підручник. - Київ: ЦУЛ, 2003.

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997. / 29 - 46/, / 92 - 97/.

4. Економічна теорія. Посібник вищої школи / нід заг. Ред. Воробйова Є. М. - Харків - київ, 2001. / 92 - 102/.

Тематика рефератів.

1. Природно - виробничі ресурси України.

2. Продукт виробництва та його форми.

 

Запитання та завдання для обговорення.

1. Що є основою поділу суспільного виробництва на три сфери?

2. В чому полягає економічна суть факторів виробництва?

3. Як взаємодіють між собою окремі фази суспільного виробництва?.

4. За допомогою яких показників можна визначити ефективність виробництва?

5. Основні ознаки суспільного поділу праці.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.016 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал