Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фото 6 Фото 7






73. Під час зниження кожен парашутист повинен уважно стежити за парашутистами, які знижуються поблизу і бути готовим вжити необхідних заходів щодо попередження сходження з ними у повітрі.

Особлива увага і виваженість дій у повітрі вимагається від парашутистів, які знижуються з керованими парашутами.

Для зміни напрямку руху або збільшення швидкості зниження застосовується сковзання (рис. 1).

  Рисунок 1 Використання методу сковзання під час зниження з парашутом Сковзання може бути мілким і глибоким: - для мілкого – необхідно взяти 3-4 суміжні стропи і підтягнути їх на довжину не більше 2 м.; - для глибокого – дозволяється вибрати стропи не більше половини їх довжини. У всіх випадках сковзання необхідно припинити на висоті 150 м від землі, для чого стропи треба відпускати поступово і слідкувати за тим, щоб вони не зачепилися за тіло парашутиста або деталі парашуту чи спорядження. 74. Під час зниження парашутист повинен визначити напрямок знесення за вітром для того, щоб своєчасно і правильно приготуватися до приземлення. Приземлення здійснюється за вітром або проти вітру в залежності від конструкції парашуту, з яким здійснюється стрибок.

Напрямок вітру визначається за знаками, якими обладнується площадка приземлення (стріла, конус, прапори) або за місцевими ознаками (напрямком диму, положенням куполів парашутистів, які приземлилися раніше та інше).

У випадку коли конструкцією парашуту передбачено приземлення по вітру, положення парашутиста буде вірне, якщо місцеві предмети здаються йому такими, що рухаються під ноги на зустріч. У випадках, коли положення парашутиста не відповідає цим вимогам, необхідно зробити розворот. Парашутист може розвернутися у повітрі через ліве або праве плече шляхом підтягування строп управління, перехрещування вільних кінців підвісної системи.

Для здійснення розвороту вправо необхідно натягнути праву стропу управління або взяти правою рукою за задній вільний кінець підвісної системи (ліву групу вільних кінців підвісної системи) над головою так, щоб рука проходила з

  Фото 8 Фото 8а внутрішньої сторони (між правою групою вільних кінців і обличчям), а лівою рукою взятися за праву групу вільних кінців ззовні і розводити руки до тих пір, доки не буде закінчено розворот у потрібному напрямку. Для розвороту вліво кінці беруться у протилежному напрямку. У такому положенні вільні кінці підвісної системи необхідно тримати до завершення приземлення (в яку сторону поворот та - рука повинна знаходитися позаду на вільних кінцях) (фото 8, 8а). Прийняття правильного положення для приземлення на більшості сучасних парашутах досягається розворотом куполу за допомогою строп управління відповідно до інструкції з експлуатації парашута.

5. Підготовку до приземлення необхідно розпочинати на висоті 150 – 100 м. від землі, для чого парашутист зобов’язаний прийняти відповідне положення:

- розвернутися з урахуванням напрямку вітру і конструкції парашуту;

- з’єднати ноги в колінах і ступнях разом і залежно від швидкості вітру винести ноги вперед, а в штильову погоду утримати їх вертикально у напівзігнутому стані, ступні ніг тримати паралельно землі.

Таке положення слід утримувати до контакту із землею.

Приземлятися необхідно на повні ступні обох ніг. Щоб зменшити силу удару при приземленні, необхідно ноги напівзігнути в колінах і тримати їх напруженими до зустрічі з землею. У момент приземлення парашутист не повинен старатися втриматися на ногах, необхідно впасти на правий або лівий бік. Для зменшення горизонтальної швидкості під час зниження, в момент приземлення, в сильний вітер необхідно перед землею якомога більше натягнути задні вільні кінці підвісної системи і утримувати їх у такому положенні до зустрічі із землею При приземленні у штиль необхідно легко натягнути передні вільні кінці парашута.(фото 9). Фото 9

76. Якщо після приземлення парашутиста, купол вітром тягне по землі, необхідно погасити купол парашута, наступними способами:

- після приземлення швидко встати на ноги і забігти за вершину купола парашута (рис. 2);

- не піднімаючись із землі, взяти декілька нижніх строп і, перехоплюючи руками, енергійно тягти їх до себе, доки не згасне купол парашута (рис. 3);

Рисунок 2 Рисунок 3


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал