Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Юрій Сколотяний






Рублеві розрахунки

 

«Дзеркало тижня» №48 21_12_2013 С2

 

 

Попри попередню наявність в української сторони " серйозних зауважень", за підсумками зустрічі президенти Росії й України доручили урядам урегулювати питання щодо включення російського рубля до першої групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів Національного банку України.

У протоколі шостого засідання українсько-російської міждержавної комісії є нагадування про раніше взяте Україною зобов'язання це зробити (згідно з дорожньою картою, виробленою на зустрічі прем'єрів двох країн у Калузі 15 жовтня ц.р.).

Чому цей пункт важливий і чим черевата його імплементація?

Нині до першої групи класифікатора НБУ входять вільно конвертовані валюти (зокрема долар США, євро, швейцарський франк тощо), а також спеціальні права запозичення МВФ і банківські метали (золото, срібло, платина, паладій).

Рубль же віднесено до другої групи, куди входять валюти, що широко не застосовуються в міжнародних розрахунках. Також, наприклад, Міжнародний валютний фонд не визнає рубль (як і юань) вільно конвертованою валютою і не включає його в оцінку золотовалютних резервів.

Класифікатор валют використовується НБУ для цілей валютного регулювання. Відповідно до нормативних документів, банкам, наприклад, заборонено проводити валютні свопи й форварди з валютами другої і третьої груп класифікатора. Також заборонено купівлю валют другої і третьої груп за валюту першої групи без наявності контракту. Інвестиції в Україну, згідно з профільним законом і " нормативкою" Нацбанку, робляться тільки у валюті першої групи.

Також банкам (і це — один із ключових пунктів) забороняється відкривати коррахунки у валютах першої групи в країнах, де засобом платежу є валюта другої або третьої групи, або в офшорній зоні (тобто український банк не може тепер відкрити, наприклад, доларовий коррахунок у Москві). Саме за цей пункт може йти боротьба, адже в разі включення рубля до першої групи класифікатора багато українських фінустанов (особливо " специфічні") переведуть обороти в доларах і євро до російських банків.

У 2011 р. вивчалася можливість проведення розрахунків України за російський газ у рублях (була навіть відповідна офіційна домовленість із Росією). Однак механізм повноцінно не запрацював. Два роки тому представники НБУ також повідомляли, що український центробанк аналізує можливість надання російській грошовій одиниці особливого статусу й виведення її в окрему групу, що дало б змогу насамперед банкам (переважно з російським капіталом) залучати кредити в рублях і конвертувати їх у гривню з допомогою своп-операцій.

На сьогодні, за різними оцінками, частка розрахунків у рублях в українсько-російській зовнішній торгівлі перебуває на рівні 30—40% (до речі, вимога НБУ щодо продажу 50-відсоткової валютної виручки стосується як валют першої групи, так і рублів).

Імовірні переваги для України від підвищення статусу й " операційних" можливостей рубля:

— збільшення припливу інвестицій у країну, що може сприяти економічному зростанню;

— підвищення ліквідності банківської системи України, пожвавлення кредитування;

— зменшення трансакційних витрат бізнесу, пожвавлення торгівлі з Росією тощо.

Ризики:

— посилення економічного й політичного впливу Росії на Україну (як прямого монетарного, так і через збільшення присутності російського капіталу у вітчизняній економіці);

— витіснення рублем гривні у банківських заощадженнях і тіньовому грошовому обігу (як це нині відбувається з доларом і євро);

— якщо рубль буде включено до складу золотовалютних резервів, це може підвищити їхню волатильність, враховуючи як залежність рубля від світових цін на енергоносії, так і загалом перехідний рівень розвитку російської економіки;

— ризики для банківської системи України в разі переведення їхніх оборотів з банків США і ЄС до Росії тощо.

Якщо підсумувати, ризиків усе-таки більше, ніж переваг. Їхнє кінцеве співвідношення залежить від формату підвищення статусу рубля в Україні. Він, наприклад, може бути прирівняний за статусом до валют першої групи, але без офіційного включення до неї, що може накласти й певні обмеження на використання рубля.

На динаміку й наслідки цього процесу впливатиме, звісно, успішність/неуспішність спроб РФ підвищити статус своєї валюти у світі загалом. Або принаймні на регіональному рівні.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал