Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга пророка Єзекії 3 страница






6. І, ставши молодим левом, він почав ходити поміж левами і навчився ловити здобич, їв людей.

7. І споганював бідних вдів і міста їхні спустошував; і спорожніла земля і всі поселення її від руки його.

8. Тоді повстали на нього народи з довколишніх країв і розкинули на нього сіті; і він упіймався в їхню яму.

9. І посадили його, закутого, в клітку, і відвели його до царя вавилонського; завели до фортеці, щоб не чутно вже було голосу його на горах ізраїльських.

10. Твоя матір була, як виноградна лоза, що посаджена біля води, родюча і пишна була вона від щедрої води.

11. І були в неї гілки міцні для царських скипетрів, і високо здійнявся стовбур її поміж густих гілок, і виділялася вона висотою своєю з численними гілками своїми.

12. Але з гнівом вирвано її, кинуто у вогонь, і східний вітер висушив плоди її; видкинуті і висохли міцні гілки її, вогонь пожер їх.

13. А тепер вона пересаджена в пустелю, в землю суху і спраглу.

14. І вийшов вогонь із стовбура та гілок її; пожер плоди її, і не залишилося на ній гілок міцних для скіпетра царів. Це – жалобна пісня, і залишається для плачу.

Єзекія 20

1. Сьомого року, п'ятого [місяця], десятого дня місяця, прийшли мужі із старшинами Ізраїля, щоб запитати у Господа, і сіли перед лицем моїм.

2. І було до мене слово Господнє:

3. Сину людський! Говори із старшинами Ізраїля і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ви прийшли запитати у Мене? Живу Я – не дам вам відповіді, – говорить Господь Бог.

4. Чи бажаєш судитися з ними, чи хочеш судитися, сину людський? Повідай їм про мерзоти батьків їхніх.

5. І скажи їм: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я вибрав Ізраїля, підняв руку Мою і [присягнувся ] перед плем'ям Якова, і відкрив себе їм у краю Єгипетському, підняв руку і сказав їм: Я – Господь Бог ваш.

6. Того дня підняв руку Мою і Я присягнувся їм вивести їх з краю Єгипетського на землю, котру передбачив для них, там тече молоко і мед – красу усіх земель.

7. І сказав їм: Відкиньте кожний мерзоти свої від очей ваших і не опоганюйте себе ідолами єгипетськими: Я – Господь Бог ваш!

8. Але вони збунтувалися супроти Мене і не хотіли слухати Мене; ніхто не відкинув мерзоти від очей своїх і не покинув ідолів єгипетських. І Я сказав: Виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою серед землі єгипетської.

9. Але Я вчинив заради ймення Мого, щоб воно не зневажалося перед народами, осередь яких перебували вони, і перед очима котрих Я відкрив Себе їм, щоб вивести їх із краю Єгипетського.

10. І Я вивів їх з краю Єгипетського і перевів їх у пустелю.

11. І дав їм заповіді Мої і оголосив їм Мою постанову, виконуючи котрі, чоловік живий був би через них;

12. І дав їм також суботи Мої, щоб вони були ознакою поміж Мною та ними, щоб знали, що Я – Господь, – Котрий освячує їх.

13. Але дім Ізраїлів збунтувався супроти Мене в пустелі; за Моїми заповідями не чинили і відкинули приписи Мої, виконуючи які, чоловік міг би жити через них, і суботи Мої порушували; і Я сказав: Виллю на них лють Мою в пустелі, щоб винищити їх.

14. Але Я вчинив заради ймення Мого, щоб воно не ганьбилося перед народами, перед очима котрих Я вивів їх.

15. Навіть Я, коли підняв руку Мою супроти них у пустелі, [присягнувся], що виведу їх на землю, котру Я ухвалив, – там тече молоко і мед, краса всіх земель.

16. За те, що вони відкинули приписи Мої, і не чинили за Моїми заповідями і порушували суботи Мої; бо серце їхнє тяжіло до ідолів.

17. Але око Моє пожаліло вигубити їх; і Я не винищив їх в пустелі.

18. І казав Я синам їхнім у пустелі: Не чиніть за правилами батьків ваших і не дотримуйтеся настанов їхніх і не опоганюйте себе їхніми ідолами.

19. Я – Господь Бог ваш: за Моїми заповідями чиніть, і Моїх приписів тримайтеся і виконуйте їх;

20. І святіть суботи Мої, щоб вони були ознакою між Мною і вами, щоб ви знали, що Я – Господь Бог ваш.

21. Але й сини збунтувалися супроти Мене: За Моїми заповідями не чинили і приписів Моїх не трималися, не виконували того, що, якби виконував, то чоловік лишився б живий, порушували суботи Мої; і Я сказав: Виллю на них гнів Мій, виснажу на них лють Мою в пустелі.

22. Але Я відхилив руку Мою і вчинив заради ймення Мого, щоб воно не ганьбилося перед народами, перед очима котрих Я вивів їх.

23. Я також підняв руку Мою в пустелі, Я [присягався ] розпорошити їх поміж народами і розпорошити їх по землі.

24. За те, що вони приписів Моїх не виконували і заповіді Мої відкинули, і порушували суботи Мої, і очі їхні наверталися до ідолів батьків їхніх.

25. І попустив їм ухвали недобрі і приписи, від котрих вони не могли бути живі.

26. І попустив їм опоганюватися приношенням пожертв їхніх, коли вони почали проводити через вогонь усілякий перший плід утроби, щоб розорити їх, щоб знали, що Я – Господь.

27. Тому кажи домові Ізраїля, сину людський, і скажи їм: Так говорить Господь: Ось, чим іще ганьбили Мене батьки ваші, підступно діючи супроти Мене:

28. Я привів їх на землю, котру з присягою обіцяв їм дати, піднявши руку Мою, – а вони, нагледівши собі всілякий високий пагорб і всіляке гіллясте дерево, почали заколювати там пожертви свої, ставили там образливі для Мене приношення свої і духмяні кадіння свої, і вчиняли там поливання свої.

29. І Я казав їм: Що це за пагорб, що ви ходите туди? Тому-то він і досі називається йменням Бама.

30. А тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Чи не опоганюєте ви себе за прикладом батьків ваших і чи не блудодієте слідом за їхніми гидотами?

31. Адже ви приносите дари ваші і проводите синів ваших через вогонь, а тому опоганюєте себе всіма ідолами вашими донині, – і хочете запитати в Мене, доме Ізраїля? Живу Я, говорить Господь Бог, не дам вам відповіді.

32. І що спадає вам на розум, зовсім не справдиться. Ви кажете: Будемо, наче погани, як племена чужинські, служити дереву та камінню.

33. Живу Я, говорить Господь Бог: Рукою сильною і потужним раменом та виливом люті буду панувати над вами.

34. І виведу вас із народів та країн, по котрих ви розпорошені, і зберу вас рукою сильною і потужним раменом і виливом люті.

35. І приведу вас у пустелю народів, і там буду судитися з вами обличчям до обличчя.

36. Як Я судився з батьками вашими в пустелі землі єгипетської, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог.

37. І проведу вас під берлом і вчиню вас залежними од заповіту.

38. І вилучу з-поміж вас бунтівників і непокірних Мені. Із краю їхнього замешкання виведу їх, але на землю Ізраїля вони не увійдуть; і спізнаєте, що Я – Господь.

39. А ви, дім Ізраїля, так говорить Господь Бог, рушайте кожний до своїх ідолів і служіть їм, якщо не слухаєте Мене, але надалі не зневажайте святого ймення Мого дарами вашими та ідолами вашими.

40. Тому що на Моїй святій горі, на горі високій Ізраїлевій, – говорить Господь, – там буде служити Мені увесь дім Ізраїлів, увесь, скільки є його на землі, там Я з доброю волею прийму їх, і там вимагатиму приношень ваших, і першоплодів ваших з усіми святинями вашими.

41. Прийму вас, як духмяне кадіння, коли виведу вас з-поміж народів і зберу вас із країн, по котрих ви розпорошені, – і буду святитися у вас перед очима народів.

42. І спізнаєте, що Я – Господь, коли введу вас на землю Ізраїлеву, на землю, котру Я [присягався ] дати батькам вашим, піднявши руку Мою.

43. І згадаєте там про шляхи ваші і про всі справи ваші, якими ви опоганювали себе, і зневажите самі себе за всі злочини ваші, котрі ви вчинили.

44. І спізнаєте, що Я – Господь, коли буду чинити з вами заради ймення Мого, не за лихими вашими шляхами і не за вашими справами облудними, доме Ізраїлів, – говорить Господь Бог.

45. І було до мене слово Господнє:

46. Сину людський! Оберни лице твоє на шлях, що біжить на південь, і скажи слово на південь, і повідай пророцтво на ліс південного поля.

47. І скажи до південного лісу: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось, Я запалю в тобі вогонь, і він пожере в тебе усіляке дерево зелене, і всіляке дерево сухе; не загасне палахке полум'я, і все буде обпалене ним від півдня до півночі.

48. І побачить усіляка плоть, що Я, Господь, запалив його, і він не загасне.

49. І сказав я: О, Господе Боже! Вони кажуть про мене: Чи не виповідає він притчі?

Єзекія 21

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Оберни лице твоє до Єрусалиму і проголоси слово на святині, і повідай пророцтво на землю Ізраїлеву.

3. І скажи землі Ізраїлевій: Ось, Я – на тебе, і витягну меча Мого з піхов його і винищу в тебе праведного і нечестивого.

4. А для того, щоб винищити у тебе праведного і нечестивого, меч Мій із піхов піде на всіляку плоть від півдня до півночі.

5. І спізнає всіляка плоть, що Я, Господь, витягнув меча Мого з піхов його, і він уже не повернеться.

6. А ти, сину людський, стогни, завдаючи болю стегнам твоїм, і в стражданні стогни перед їхніми очима.

7. І коли скажуть тобі: Від чого ти стогнеш? – скажи: Від чутки, що йде, – і розтане всяке серце і всі руки знесиляться, і всякий дух занепаде, і всі коліна затремтять, як вода. Ось, це прийде і справдиться, говорить Господь Бог.

8. І було до мене слово Господнє:

9. Сину людський! Повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: Скажи: Меч, меч загострений і вичищений:

10. Налаштований для того, щоб заколоти більше; вичищений, щоб сяяв, як блискавиця. Чи радіти нам, що жезло сина Мого нехтує всіляким деревом?

11. Я дав його вичистити, щоб узяти в руку; уже загострений цей меч і вичищений, щоб віддати його в руку убивника.

12. Стогни і ридай, сину людський, бо він – на народ Мій, на всіх князів Ізраїля; вони будуть видані під меч з народом Моїм; а тому бий себе по стегнах.

13. Бо він уже випробуваний. То що, коли він нехтує навіть жезлом? Цей не встоїть, говорить Господь Бог.

14. А ти, сину людський, пророкуй і бий рукою об руку, – і подвоїться меч і потроїться: меч на тих, кого має уразити, меч на уразу великого, такий, що проникає досередини осель їхніх.

15. Щоб розтанули серця і щоб загиблих було більше, Я біля всіх брам їхніх поставлю грізного меча, – Овва! – блискучий, як блискавиця, нагострений для заклання.

16. Зберися і йди праворуч або ліворуч, куди не обернулося б лице твоє.

17. А Я буду аплодувати і погамую Мій гнів; Я, Господь, сказав це.

18. І було до мене слово Господнє:

19. А ти, сину людський, вибери собі дві дороги, котрими має йти меч царя вавилонського, – обидві вони мусять виходити з однієї землі, – і накресли руку, накресли на початку доріг до міст.

20. Уяви дорогу, котрою меч рухався б до Рабби синів Аммонових і в Юдею, до укріпленого Єрусалиму.

21. Тому що цар вавилонський зупинявся на роздоріжжі при початку двох доріг – для гадання: трясе стріли, запитує терафімів, розглядає печінку.

22. У правиці в нього гадання: до Єрусалиму, де треба поставити муроломи, розімкнути для битви уста, піднести голос для бойового гасла, підвести муроломи до брам, насипати вала, спорудити вежі для облоги.

23. Це гадання здалося в очах їхніх фальшивим; та оскільки вони присягалися присягою, то він, згадавши про таку їхню підступність, поклав захопити його.

24. А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви самі згадуєте в пам'яті беззаконня ваші, вдаючись до явних злочинів ваших, виставляючи на загал гріхи ваші у всіх справах ваших, і самі наводите це в пам'яті, то ви будете захоплені руками.

25. А ти, смертельно поранений, злочинний князю Ізраїля, котрого день настав нині, коли безчестю його надходить кінець!

26. Так говорить Господь Бог: Скинь з себе корону і поклади вінець: цього вже не буде; принижене піднесеться і високе понизиться,

27. Я зруйную, зруйную, зруйную, – і його не буде, аж доки не прийде Той, Кому він належить, і Я дам Йому.

28. А ти, сину людський, повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог про синів Аммонових і про обмову їхню, і скажи: Меч, меч оголений для нищення, вичищений для винищення, щоб сяяв, як блискавка.

29. Щоб тоді, як виповідають тобі неправдиві видіння і брехливо гадають тобі, і тебе долучив до лиходіїв із відтятими головами, котрих день настав, коли безчестю їхньому буде покладено край.

30. Чи повернути його до піхов його? На місці, де ти витворений, на землі походження твого буду судити тебе.

31. І виллю на тебе обурення Своє, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе в руки людей несамовитих, досвідчених убивників.

32. Ти будеш поживою вогню, кров твоя залишиться на землі; не будуть навіть згадувати про тебе; бо Я – Господь, сказав це.

Єзекія 22

1. І було до мене слово Господнє:

2. А ти, сину людський, чи бажаєш судити? Судити місто крови? Повідай йому мерзоти його.

3. І скажи: Так говорить Господь Бог: О, місто, що проливає кров серед себе, щоб настав час твій, таке, що виготовляє у себе ідолів, щоб опоганити себе!

4. Кров'ю, котру ти пролило, ти завинило, та ідолами, яких ти виготовляло, ти опоганювало себе, і наблизило дні твої і досягнуло години твоєї. За це віддам тебе на ганьбу народам, і наругу всім землям.

5. Близькі і далекі від тебе будуть збиткуватися над тобою, що опоганили ім'я твоє і прославилися буйністю.

6. Ось і чільники в Ізраїля, кожний в міру сил своїх, були в тебе, щоб проливати кров.

7. У тебе батька і матір лихословлять, зайшлому завдають образ осередь тебе, сироті і вдові чинять утиски.

8. Святинь Моїх ти не шануєш і суботи Мої порушуєш.

9. Наклепники є в тебе, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе пожертви для [ідолів], серед тебе чинять гидоти.

10. Голизну батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.

11. Є такий, що вчиняє мерзоту з дружиною своєю, або інший опоганює невістку свою, а ще інший ґвалтує сестру свою, доньку батька свого.

12. Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш лихву та відсотки, і насильством вимагаєш наживи від ближнього свого, а Мене забув, говорить Господь Бог.

13. І ось Я сплеснув руками Моїми про користолюбство твоє, що виявляється у тебе, і про кровопролиття, котре звершується серед тебе.

14. Чи встоїть серце твоє, чи будуть міцними руки твої за тих днів, коли будуть діяти супроти тебе? Я, Господь, сказав, – і вчиню.

15. І розпорошу тебе поміж народами, і розпорошу тебе по землях і покладу край мерзотам твоїм серед тебе.

16. І вчиниш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я – Господь.

17. І було до мене слово Господнє:

18. Сину людський! Дім Ізраїлів учинився для Мене згаром; усі вони – олово, мідь, і залізо, і свинець у горні, стали, як жужелиця срібла.

19. А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви всі стали згаром, за це ось, Я зберу вас до Єрусалиму.

20. Як в горно кладуть разом срібло і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити, так Я у гніві Моєму і в люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.

21. Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.

22. Як срібло плавиться у горні, так розплавитеся й ви серед нього, і спізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.

23. І було до мене слово Господнє:

24. Сину людський! Скажи йому: Ти – земля неочищена, не зрошена дощем у день гніву Мого.

25. Змова пророків її серед неї, мов лев, що рикає і терзає здобич; відбирають майно і коштовності, і збільшують число вдів.

26. Священики її порушують закон Мій і зневажають святині Мої, не відділяють святого від несвятого, і не показують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони заплющили очі свої, і Я зганьблений у них.

27. Князі в неї, як вовки, що пожирають здобич; проливають кров, нищать душі, аби надбати зиску.

28. А пророки її все замазують багном, бачать пусте і пророкують їм лжу, кажучи: Так говорить Господь Бог, а насправді Господь не говорив.

29. А в народі гноблять один одного, грабують і чинять утиски бідному і вбогому, і зайшлого пригнічують несправедливо.

30. Шукав Я в них чоловіка, котрий змурував би мура, і став переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не знищив її, але не знайшов.

31. Тож виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї винищу їх, поводження їхнє заверну їм на голову, говорить Господь Бог.

Єзекія 23

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Жили дві жінки, доньки однієї матері,

3. І блудили вони в Єгипті, чинили розпусту в своїй молодості; там зім'яті їхні груди, і там розбестили дівочі перса їхні.

4. А називалися вони: Огола – старша, та Оголива – сестра її. І були вони Моїми, і народжували синів і дочок, і називалися: Огола – Самарією, а Оголива – Єрусалимом.

5. І почала Огола блудити від Мене, і мала пристрасть до коханців, до асирійців, до сусідів своїх,

6. До тих, що одягалися у тканини блакитного кольору, до намісників провінцій і міських старшин, до всіх вродливих юнаків, вершників, що їздили на конях;

7. І ділилася блудодіяннями своїми з усіма відомими з синів Ашшура, і опоганювала себе всіма ідолами тих, до кого лише мала пристрасті.

8. Не переставала блудодіяти і з єгиптянами, тому що вони з нею спали за молодих літ її, і розбещували дівочі груди її, і виливали на неї хіть свою.

9. За те Я віддав її в руки коханців її, в руки синів Ашшура, до котрих вона мала пристрасть.

10. Вони відкрили голизну її, забрали синів її і дочок її, а її убили мечем. І стала вона ганьбою поміж жінками, тому що звершили над нею страту.

11. Сестра її, Оголива, бачила це і ще гидкіше блудодіяла в любові своїй, і блуд її переважив блуд сестри її.

12. Вона мала пристрасть до синів ашшурових, до намісників провінцій і старшин міст, сусідів її, ошатно зодягнених, до вершників, що їздили на конях, до всіх вродливих юнаків.

13. І Я бачив, що вона опоганила себе, [і що ] в обидвох – одна стежка.

14. Але ця іще примножила блудодіяння свої, тому що, коли побачила вирізьблених на стіні чоловіків та фарбами намальовані зображення халдеїв,

15. Підперезаних на крижах своїх поясом, з розкішними на голові завоями, і через те виглядали як військові чільники, схожі на синів Вавилону, чия батьківщина – земля халдейська,

16. Вона закохалася в них з першого погляду очима своїми і послала до них, у Халдею, послів.

17. І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і опоганили її блудом своїм, і вона осквернила себе ними; і відлучилася душа її від них.

18. А коли вона явно віддалася блудові своєму і відкрила голизну свою, тоді й від неї відвернулася душа Моя, як відвернулася душа Моя від сестри її.

19. І вона примножувала блудодіяння свої, пригадуючи дні молодости своєї, коли блудила на землі єгипетській;

20. І мала пристрасть до коханців своїх, у котрих плоть – плоть віслюка, і хіть, наче в жеребців.

21. Отак ти пригадала розпусту молодости твоєї, коли єгиптяни стискали соски твої, пестячи груди твої дівочі.

22. Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось, Я намовлю супроти тебе коханців твоїх, від котрих відвернулася душа твоя, і приведу їх супроти тебе зусібіч.

23. Синів Вавилону, і всіх халдеїв, із Пекод, із Шоа, і Коа, і з ними всіх синів Ашшура, вродливих юнаків, намісників провінцій і старшин міст, вельможних і відомих, усіх удатних вершників.

24. І прийдуть на тебе зі зброєю, з кіньми і колісницями, з численним народом, і оточать тебе окіл у латах, зі щитами і в шоломах, і віддам їм тебе на суд, і будуть судити тебе своїм судом.

25. І наверну ревнощі Мої супроти тебе, і вчинять з тобою люто: відріжуть у тебе носа і вуха, а решта твого від меча впаде; візьмуть синів твоїх і дочок твоїх, а решту твою вогонь поглине;

26. І скинуть з тебе одежу твою, заберуть шати твої.

27. І покладу край розпусті твоїй і блудові твоєму, що принесла з Єгипетського краю, і не будеш навертати до них очі твої, і про Єгипет [уже ] не згадаєш.

28. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я віддаю тебе в руки тих, котрих ти зненавиділа, в руки тих, від яких відвернулася душа твоя.

29. І вчинять з тобою жорстоко, і візьмуть у тебе все, нажите працею, і залишать тебе голою і непокритою, і відкрита буде сороміцька голизна твоя і розпуста твоя і блудодіяння твоє.

30. Це буде учинено з тобою за блудодіяння твоє з народами, чиїми ідолами ти опоганила себе.

31. Ти ходила дорогою сестри своєї; за те й дам у руку тобі чашу її.

32. Так говорить Господь Бог: Ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку та широку, і будеш підлягати посміхові й ганьбі за величезною місткістю її.

33. Сп'янінням і сумом будеш виповнена: чаша жаху і спустошення – чаша сестри твоєї, Самарії!

34. І вип'єш її, і висушиш, і череп'я її оближеш, і груди твої терзатимеш: бо Я сказав це, говорить Господь Бог.

35. А тому отак говорить Господь: Оскільки ти забула Мене і відвернулася од Мене, то тепер терпи за беззаконня твоє і за блудодіяння твоє.

36. І сказав мені Господь: Сину людський! Чи хочеш судити Оголу і Оголиву? Повідай їм мерзоти їхні;

37. Бо вони чинили перелюб, і кров на руках їхніх, із ідолами своїми чинили перелюб, і синів своїх, котрих породили, через вогонь переводили на поживу їм.

38. І ще ось, що вони чинили Мені: Опоганювали святиню Мою того ж таки дня і порушували суботи Мої;

39. Тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, того ж таки дня приходили до святині Моєї, щоб сквернити її: ось, як чинили вони в домі Моєму!

40. Окрім того, посилали за людьми, що приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, фарбувала очі твої і прикрашалася шатами,

41. І сідала на чудове ложе, перед котрим стояв уже стіл, на якому пропонувала ти духмяне кадіння Моє і єлей Мій.

42. І лунав голос народу, що святкували біля неї, і до людей з натовпу народного виводили п'яниць з пустелі; і вони клали на руки їхні браслети і на голови їхні гарні вінки.

43. Тоді сказав Я про постарілу і виснажену в перелюбі: Тепер скінчаться блудодіяння її разом з нею.

44. Але приходили до неї, як приходять до дружини блудниці; так приходили до Оголи і Оголиви, до жінок розпусниць.

45. Але мужі праведні будуть судити їх, вони будуть судити їх судом перелюбників і судом таких, що проливають кров, тому що вони перелюбники, і в них кров на руках.

46. Бо так сказав Господь Бог: Зібрати на них зібрання і віддати їх озлобленню і грабункові.

47. І зібрання поб'є їх камінням, і порубає їх мечами своїми, і заб'є синів їхніх і дочок їхніх, і оселі їхні спалять вогнем.

48. Отак покладу край розпусті на цій землі, і всі жінки приймуть урок і не будуть чинити ганебних справ так, як ви.

49. І покладуть на вас вашу розпусту, і понесете кару за гріхи з ідолами вашими, і спізнаєте, що Я – Господь Бог.

Єзекія 24

1. І було до мене слово Господнє дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня [місяця].

2. Сину людський! Запиши собі ім'я цього дня, цього самого дня: цього самого дня цар вавилонський підійде до Єрусалиму.

3. І повідай на бунтівний дім притчу, і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Постав казана, постав і налий до нього води;

4. Поклади до нього куски м'яса, всі ліпші куски, стегна і лопатку, і накидай найдобірніших кісток;

5. Відібраних овець візьми, і [розпали ] під ним кості, і кип'яти, щоб кості розварилися в ньому.

6. Тому так говорить Господь Бог: Горе, місту крови! Горе казанові, в котрому є накип і з якого накип його не сходить! Куском за куском викидайте з нього, не вибирайте за жеребом.

7. Бо кров його серед нього і він залишив її на голій скелі; не на землю виливав її, де вона могла вкритися пилом.

8. Щоби пробудити гнів для звершення помсти, Я залишив кров його на голій скелі, щоб вона не щезла.

9. А тому так говорить Господь Бог: Горе місту крови! І Я розкладу велике багаття.

10. Наклади більше дров, розпали вогонь, вивари м'ясо; нехай все загусне, і кості перетліють.

11. І коли казан буде порожній, постав його на жар, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розжарилася, і розплавилася в ньому нечистота його, і весь накип його пощез.

12. Праця буде важкою, але значний накип його не зійде з нього; і в огні [залишиться ] на ньому накип його.

13. У нечистоті твоїй така мерзота, що скільки Я не чищу тебе, ти все одно не чистий; від нечистоти твоєї ти й надалі не очистишся, аж доки люті Моєї Я не погамую над тобою.

14. Я – Господь, Я кажу: Це прийде і Я вчиню; не усуну, і не дам пощади, і не помилую. За шляхами твоїми і за справами твоїми будуть судити тебе, – говорить Господь Бог.

15. І було до мене слово Господнє:

16. Сину людський! Ось, Я заберу від тебе несподіваною уразою втіху очей твоїх; але ти не нарікай, і не плач, і нехай не з'являться у тебе сльози.

17. Зітхай у безмов'ї, плачу по мертвих не звершуй; але обв'яжи себе завоєм і взувай на ноги взуття твоє, і бороди не затуляй і хліба від чужих не їж.

18. І по тому, як говорив я вранці слово до народу, увечері померла дружина моя, і другого дня я вчинив так, як наказано було мені.

19. І сказав мені народ: Чи не скажеш нам, яка ознака для нас у тому, що ти робиш?

20. І сказав я їм: До мене було слово Господнє:

21. Скажи домові Ізраїлевому: Так говорить Господь Бог: Ось, Я віддам на наругу святиню Мою, опертя сили вашої, втіху очей ваших, і втіху душі вашої, а сини ваші і дочки ваші, котрих ви покинули, упадуть від меча.

22. І коли ви будете чинити те саме, що вчинив я; бороди не будете затуляти, і хліба від чужих не будете їсти;

23. І завої ваші будуть на головах ваших, і взуття ваше на ногах ваших і не будете нарікати і плакати, але будете вичахати від гріхів ваших і зітхати один перед одним.

24. І буде для вас Єзекіїл ознакою: усе, що він чинив, і ви будете чинити, і коли це справдиться, то спізнаєте, що Я – Господь Бог.

25. А щодо тебе, сину людський, то у той день, коли Я заберу в них прикраси слави їхньої, втіху очей їхніх і втіху душі їхньої, синів їхніх, і доньок їхніх, –

26. Того дня прийде до тебе врятований [звідти], щоб повідати вістку у вуха твої,

27. Того дня при цьому врятованому розтуляться уста твої, і ти будеш говорити і не залишишся уже безмовним, і будеш ознакою для них, і спізнаєш, що Я – Господь.

Єзекія 25

1. І було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! Оберни лице твоє до синів Аммонових і повідай для них пророцтво,

3. І скажи синам Аммоновим: Слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти про святиню Мою говориш: Овва! Овва! – тому що вона поганьблена, – і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Юдин, тому що вони пішли в полон, –

4. За те ось, Я віддам тебе у спадок синам сходу, і поставлять у тебе кошари свої, і поставлять у тебе шатра свої, і будуть їсти плоди твої, і питимуть молоко твоє.

5. Я вчиню Раббу стійлом для верблюдів, і синів Аммонових – пастухами овець, і спізнаєте, що Я – Господь.

6. Бо так говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні і тупотів ногою, і з презирством до землі Ізраїлевої тішився в душі, –

7. За це ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на грабіж народам, і винищу тебе з народів, і зітру тебе з числа земель; здолаю тебе, і спізнаєш, що Я – Господь.

8. Так говорить Господь Бог: За те, що Моав і Сеїр говорять: Ось і дім Юдин, як усі народи!

9. За те, ось, Я відкрию Моава з боків, [починаючи ] від міст, від усіх прикордонних міст його, краси краю, від Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму,

10. Для синів сходу і віддам його у спадок [їм ] разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів.

11. І над Моавом звершу суд, і спізнають, що Я – Господь.

12. Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився домові Юдиному і тяжко згрішив, коли звершував над ним помсту,

13. За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку Мою на Едома і винищу в нього людей і скотину, і вчиню його пустелею – від Теману до Дедану всі упадуть від меча.

14. І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Едомі за гнівом Моїм і Моїм обуренням, і спізнають помсту Мою, говорить Господь Бог.

15. Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни вчинили жорстоко і мстили з презирством у душі, на загибель, з вічної неприязні, –

16. За те, так говорить Господь Бог: Ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і винищу критян, і знищу останок їхній на березі моря.

17. І звершу над ними велику помсту покаранням лютим, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу над ними помсту Мою.

Єзекія 26

1. Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:

2. Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -

3. За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.

4. І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.

5. Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.03 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал