Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система, моделі і методи мотивації трудової діяльності працівників






Система мотивації – це сукупність взаємозв’язаних заходів, що заохочують окремого працівника або трудовий колектив у цілому активно працювати для досягнення індивідуальних цілей підприємства.

Моделі мотивації трудової діяльності ґрунтуються на теоріях:

- справедливості, що включає наступні складові елементи: суб’єктивне визначення співвідношення заохочення та затрат праці, порівняння особистої винагороди із заохоченням інших людей, що виконують аналогічну роботу, зняття соціального напруження через дотримання принципу справедливості;

- очікування, що об’єднує наступні чинники – очікування позитивного співвідношення затрат праці та винагороди, передбачувана міра відносного задоволення одержаною винагородою;

- потреб, що містить окремі види потреб – фізіологічні, безпеки та захищеності, соціальні, поваги, самовиявлення.

Основними вимогами щодо побудови системи мотивації на рівні підприємства є:

- надання однакових можливостей відносно зайнятості та посадового просування за критерієм результативної праці;

- узгодження рівня оплати праці з її результатами і визнання особистого внеску в загальний успіх. Розподіл доходів залежно від рівня підвищення продуктивності праці;

- створення належних умов для захисту здоров’я, безпеки праці та добробуту усіх категорій працівників;

- забезпечення можливості для підвищення професійної майстерності, реалізації здібностей працівників, можливостей для продовження навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;

- створення в колективі атмосфери довіри, заінтересованості в досягненні спільної мети, підтримування двосторонніх комунікацій між керівниками і всіма іншими категоріями працівників.

Методи мотивації трудової діяльності працівників класифікуються наступним чином:

- прямі економічні – відрядна оплата; погодинна оплата; премії за реалізацію; участь у прибутках; оплата навчання, виплати за максимальне використання робочого часу;

- непрямі економічні – пільгове харчування; доплати за стаж роботи; пільгове користування житлом; транспортом тощо;

- соціальні (не грошові) – збагачення праці; гнучкі робочі графіки; охорона праці; програми підвищення якості праці; просування по службі; участь у прийнятті рішень на більш високому рівні тощо.

Основні засади формування ефективної мотивації поведінки працівників:

- атмосфера дружньої співпраці працівників та адміністрації підприємства;

- обґрунтована система оцінки робіт і визначення їх обсягу;

- обізнаність із критеріями вимірювання та оцінки; виважені нормативи й контроль над ними; чітко зрозуміла відповідальність заохочення результативності (ефективності діяльності).

Алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу підприємства (організації) залежно від результативності діяльності має наступну послідовність дій.

1. Виявлення конкретного виду поведінки та його зв’язку з результативністю фукціонування.

2. Вимірювання чесності тих чи інших видів поведінки.

3. Виявлення на підставі функціонального аналізу наявних можливостей (варіантів) поведінки.

4. Розробка стратегії втручання.

5. Застосування відповідної стратегії.

6. Вимірювання частотності видів поведінки після втручання.

7. Підтримування бажаного виду поведінки.

8. Оцінка результативності.

Розрив між мотивацією і результатами праці породжує дуже важливу управлінську проблему: як оцінювати результати роботи окремого робітника і як яго використовувати? Рішення даної проблеми носить ситуаційний характер.

Чинники, які ускладнюють і роблять нечітким процес практичного розгортання мотивації:

- неочевидність мотивів;

- мінливість мотиваційного процесу;

- відмінність мотиваційних структур окремих працівників, різна ступінь впливу однакових мотивів на різних людей, різна ступінь залежності дії одних мотивів від інших.

Добре знаючи і розуміючи, що спонукає людину до дій і до чого вона прагне, виконуючи певну роботу, можна, на відміну від примушування, яке потребує постійної дії і контролю, побудувати управління людиною таким чином, що вона сама буде прагнути виконувати свою роботу найкращим чином і найбільш результативно з точки зору досягнення організацією своїх цілей, що є важливою проблемою в сучасних умовах господарювання.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал