Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття якості та надійності соціологічної інформації.






Соціологічне дослідження є процесом виробки нового знання, в якості процесів-компонентів воно включає у себе взаємодії суб’єкту дослідження з об’єктом, з оточуючим середовищем, а також взаємодію досліджуваного об’єкту з середовищем. Тому одним з способів аналізу якості соціологічного дослідження є вивчення суб’єкта, об’єкта, оточуючого середовища та тих ланок, що опосередковують їх взаємодію. Якщо говорити конкретніше, то якість дослідження напряму залежить від того, наскільки суб’єкт володіє інформацією про стан об’єкту, вмінням застосувати до його вивчення необхідний метод. Соціологічне дослідження є певним видом наукової діяльності. Кожна наукова діяльність характеризується ціллю, засобом та результатом. Отже, якість соціологічного дослідження є інтегральною характеристикою, що включає якість мети, якість засобу та якість результату.

Мета дослідження є ідеальною моделлю його результату. Мета, що ставиться дослідником, має бути суспільно значимою, а також мати пізнавальну значимість, тобто бути цікавою і нести нове знання. Вона має бути спрямованою на теоретичний чи практичний аналіз. Деякі дослідники наголошують на тому, що мета має бути гуманістично спрямованою. Найважливішими характеристиками мети дослідження вважають її значимість і реалістичність. Таким чином, якість мети дослідження залежить від її значимості та реалістичності.

Якість засобів дослідження є наступною складової загальної якості дослідження. Засоби включають в себе теорію, методологію, методи, методики, інструментарій дослідження. Оскільки основним призначенням засобів соціологічного дослідження є досягнення поставленої цілі, то їх основною характеристикою буде результативність. Для кожного засобу дослідження існують власні характеристики якості: для програми дослідження – послідовність, гнучкість, для методів – обґрунтованість, надійність. Перераховані якості скоріше відносяться до внутрішніх. До зовнішніх характеристик можна віднести можна віднести те, скільки обрані дослідниками методи потребують затрат. Таким чином, показники якості засобів соціологічного дослідження є результативність та ефективність.

На якість соціологічного дослідження також впливає якість процесу дослідження. Процес дослідження є реалізацією його засобів. Якісними характеристиками процесу дослідження є його економічність, оперативності, етичності та трудомісткості.

Якість результату соціологічного дослідження є останньою складовою загальної якості дослідження. Результатом прийнято вважати об’єктивно досягнутий стан, наслідок діяльності дослідників, що була спрямована на досягнення мети. На якість результату дослідження впливають якість мети, засобів та процесу дослідження. Основними характеристиками якості результатів дослідження є ступінь ціле досягнення та цінність отриманого результату.

Отже, для досягнення високої якості соціологічного дослідження його мета має бути значимою та реалістичною, засоби її досягнення – результативними та ефективними, процес дослідження має бути економічним та оперативним, а результат має бути відповідність цілі дослідження та цінність отриманої інформації.

Надійність методу дослідження пов’язана із стійкістю та відтворюваністю отриманих за його допомогою результатів. Вона характеризує відповідність інструменту об’єкту дослідження. Основний вид надійності – це ретестова надійність (надійність-повторюваність). Оцінка ретестової надійності відображає результати повторного використання одного й того ж показника для однієї й тієї ж вибірки за одних і тих же умов. Якщо результати повторного дослідження добре корелюють з результатами попереднього, то можна говорити про надійність метода дослідження. Ще один вид надійності – надійність-узгодженість, що перевіряється за допомогою визначення кореляції між різними індикаторами, що вимірюють одну й ту ж змінну.

Валідність методу характеризує відповідність його застосування меті дослідження. Валідність інструмента вимірювання полягає в однозначності й правильності отриманих результатів відносно предмета вимірювання.

Валідність за змістом показує у якій мірі обрані дослідником індикатори відображають різні аспекти теоретичного поняття. Оцінюється за допомогою суджень експерта.

Критеріальна валідність показує наскільки добре результати по даному індикатору узгоджуються з результатами вимірювання іншого показника, взятого за критерій.

Конструктна валідність відображає рівень репрезентації дослідницького конструкту в результатах вимірювання.

 

Категорія надійності стосовно вимірювальних процедур, пов'язаних з отриманням соціологічної інформації, використовується в різних контекстах. З численних визначень надійності, які можна зустріти в методичній літературі, найлаконічніше належить Памеле Алрек і Роберту Сеттлу, характеризуючим надійність як «свободу від випадкових помилок» (на відміну від валідности як «свободи і від випадкових, і від систематичних зсувів даних соціального дослідження» [1, с.64]. При такому розумінні надійності, прийнятому в західній методичній літературі, неминуче слідує висновок, до якого прийшли Джордж Мангейм і Річард Річ, автори популярного керівництва по методах соціально-політичних досліджень: «Якщо в попередніх дослідженнях вимірювання було переконливе валидизировано, ми можемо використовувати його, не турбуючись про його надійність» [2, с.111-112].

Надійність є самою загальною характеристикою якості емпіричних даних, отриманих в соціологічному дослідженні. Під надійною розуміють інформацію, в якій відносно відсутні помилки. Точніше, надійна це інформація, в якій, по-перше, відсутні невраховані помилки, тобто помилки, величину яких дослідник не в змозі оцінити, по-друге, враховані помилки не перевищують деякої заданої дослідником величини. Наприклад, якщо помилка репрезентативності при визначенні частки деякої ознаки з вірогідністю 0, 95 не перевищує 5%, а дослідник має намір екстраполювати дані вибірки на генеральну сукупність лише для випадків, коли різниця даних значуща (наприклад, перевищує 10%), то для нього ця інформація є надійною; якщо ж ставиться задача вивчення менш істотних відмінностей (наприклад, в 4-6%), то інформація є ненадійною.

Невизначене через загальність поняття надійності конкретизується шляхом переліку помилок, які були враховані в даному дослідженні. Залежно від типу врахованих помилок інформацію називають обгрунтованою, репрезентативною, точною і правильною (див. Якість соціологічного дослідження), тому вимірювання надійності зводиться до вимірювання вказаних характеристик соціологічної інформації. Слід зазначити, що між способом вимірювання і типом помилок немає однозначного зв'язку один тип помилки може вимірюватися різними способами, і один спосіб може використовуватися для вимірювання помилок різних типів (принаймні, дослідник не завжди може встановити, що саме вимірюється точність, правильність або обгрунтованість). Тому разом з вищеназваними характеристиками надійності, отриманими шляхом типології врахованих помилок вимірювання, доцільно використовувати типологію самих способів вимірювання (обліку) помилок, тобто типологію способів контролю надійності емпіричних даних.

Зовнішній контроль контроль.

1.Контроль, зовнішній по відношенню до часу дослідження, тобто зіставлення результатів вимірювання в даному дослідженні з результатами повторного вимірювання для того ж масиву респондентів тим же дослідником в тих же умовах за допомогою того ж інструменту і процедури вимірювання. Наприклад, метод повторної перевірки, або test retest.
2. Контроль, зовнішній по відношенню до ситуації (умовам) дослідження. Наприклад, зіставлення результатів опиту по виробничій і територіальній вибірці того ж масиву респондентів тим же дослідником за допомогою того ж інструменту дослідження.

4. Контроль, зовнішній по відношенню до дослідника. Наприклад, зіставлення даних опиту, отриманих одним інтерв'юєром, з даними, отриманими на тому ж масиві в той же період часу з використанням тієї ж процедури і інструменту дослідження іншим інтерв'юєром.
5. Контроль, зовнішній по відношенню до об'єкту дослідження, тобто зіставлення даних опиту з даними, отриманими на іншому об'єкті (застосовується у випадку, якщо відповідно до мети дослідження інструмент повинен давати однакові показники на різних об'єктах, як, наприклад, при розробці тесту розумових здібностей незалежного від тезауруса респондента: розподіл тестових оцінок для різних освітніх груп повинен співпадати).

Внутрішній конроль.

1.Вивчення розподілу даної ознаки по всій вибірці. Наприклад, розрахунок репрезентативності (як функції від дисперсії і об'єму вибірки); вивчення форми розподілу (виявлення " непрацюючих питань" або градацій питань, наявність " випадаючих" значенні і ін.).

2.Зіставлення розподілу різних ознак по всьому масиву. Наприклад, метод розщеплювання (split - half), що полягає в зіставленні двох однорідних груп ознак в тестових методиках; усунення " суб'єктивних погрішностей" шляхом.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал