Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІІІ. Підприємництво, його суть, ознаки та організаційно-правові форми.






І, нарешті, зупинимо увагу курсантів на підприємництві.

У економічній теорії Заходу поняття „підприємництво” виникло на початку 18 ст., його ввів у науковий обіг англ. учений Р. Кантільон.

У Господарському кодексі України дається таке визначення підприємництва: „Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку” (стаття 42). Підприємницька діяльність здійснюється від імені і під майнову відповідальність юридичної особи або громадянина – підприємця.

Підприємництво – це особливий вид господарської діяльності, в основі якого лежать такі вимоги:

1) свобода у виборі напрямків і методів господарювання;

2) самостійність у прийнятті рішень;

3) відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки і пов’язаний з цим ризик;

4) орієнтація на досягнення комерційного успіху;

5) отримання прибутку.

Підприємництво – це також певний стиль і тип поведінки, складові якого: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність, ризик, ділова хватка.

Підприємництво виконує ряд функцій:

1) Новаторська функція передбачає сприяння генеруванню і активному впровадженні новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого ризику та вміння вести конкурентну боротьбу.

2) Ресурсна функція підприємництва полягає у формуванні та продуктивному використанні власного капіталу, а також: матеріальних, трудових, природних та інформаційних ресурсів.

3) Організаційна функція підприємництва виявляється у поєднанні чинників виробництва в оптимальних пропорціях, здійсненні контролю за їхнім використанням, направленості зусиль працівників на досягнення поставленої мети.

4) Соціальна функція підприємництва зводиться до виробництва тих товарів та послуг, які необхідні для максимального задоволення реальних потреб споживачів.

Для розвитку підприємництва необхідні наступні умови:

1) стабільність державної політики;

2) позитивна громадська думка;

3) пільговий податковий режим;

4) наявність розвинутої інфраструктури;

5) ефективна система захисту інтелектуальної власності;

6) спрощення правил реєстрації нових форм.

Успіху підприємництва сприяють такі чинники:

1) висока кваліфікація;

2) вдала ідея виробництва конкретного товару;

3) широкі особисті контакти;

4) достатні матеріальні і фінансові ресурси;

5) наявність замовлень споживачів, тобто своя “ринкова ніша”.

Суб’єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути громадяни України, інших держав (фізичні особи), які не обмежені законом (засуджені, розумово неповноцінні, військові, працівники суду, прокуратури, державної безпеки, внутрішніх справ), а також юридичні особи (товариства, акціонери, кооперативи, спільні підприємства, асоціації, об’єднання).

Головними суб’єктами підприємницької діяльності виступають підприємства. Об’єктом підприємництва є певний вид господарської комерційної діяльності (виробництво, торгівля, посередництво, операції з цінними паперами), який матеріалізується у вироблюваній продукції. Головний стимул підприємницької діяльності - прибуток.

Важливим засобом регулювання підприємницької діяльності є ліцензія, тобто спеціальний дозвіл.

Курсанти повинні виділити також форми підприємництва.

Основні форми організації підприємництва:

· одноосібне володіння (приватне, сімейне);

· товариство (партнерство);

· акціонерне товариство.

Види підприємницької діяльності:

· виробнича;

· фінансова;

· комерційна;

· посередницька;

· страхова.

В Україні підприємницька діяльність може здійснюватися в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається Господарським кодексом України та іншими законами.

Відповідно до Господарського кодексу України головними принципами, на основі яких здійснюється підприємництво, є такі: вільний вибір підприємцем видів господарської діяльності; вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється; залучення матеріально-технічних, фінансових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом; вільний найм працівників; встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного ризику; вільне розпорядження прибутком, що залишається після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44).

Прийнятий в Україні Закон “Про підприємництво” (березень 1991 р.) сприяв розвитку підприємництва: вільному вибору діяльності, самостійному формуванню програм, залученню постачальників, вільному найму робітників. Зрозуміло, що втілення його в життя залежить від стану справ в країні, а також і від підприємця, який повинен поєднувати у собі новаторські, комерційні та організаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їхніх нових якостей, нових сфер застосування капіталу.

Важливою формою підприємництва в Україні стають акціонерні підприємства, головною метою яких є залучення до господарського обороту вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящих, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Основні з них: технічна реконструкція підприємств і розширення виробництва матеріально-сировинних ресурсів.

Акціонерне товариство створюється на основі купівлі – продажу акцій. Акціонерні товариства діляться на два види:

1) акціонерне товариство відкритого типу – акції розповсюджуються шляхом продажу – купівлі на біржах;

2) акціонерне товариство закритого типу – акції розповсюджуються серед його засновників.

Акція –це цінний папір без установленого строку обігу, який свідчить про дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства і дає право на отримання частки прибутку у вигляді дивіденду.

Дивіденд – це доход, який виплачується власникам акцій акціонерного товариства з його прибутку за підсумками господарської діяльності за рік після виплати відповідних податків на основі рішення загальних зборі акціонерів.

Для розширення економічного кругозору курсанти повинні запам’ятати, що акції бувають 4 видів:

1) іменні; 2) на пред’явника; 3) привілейовані; 4) звичайні.

Розповсюджуються в Україні також і орендні відносини. Існують два типи орендних відносин: 1) оренда як форма приватизації об’єктів державної власності; 2) оренда як форма економічних відносин у недержавному секторі економіки.

Оренда як економічна категорія є формою відносин між власником, котрий безпосередньо не веде господарство на даному державному підприємстві, в організації, та юридично вільним і економічно самостійним суб’єктом – підприємцем, якому власник (орендодавець) передає за орендну плату майно на основі договору в строкове платне володіння і користування.

При зайнятті такими видами підприємницької діяльності в Україні, як розвідка й експлуатація корисних копалин, ремонт мисливської, спортивної та іншої зброї, виготовлення й реалізація хімічних препаратів і медикаментів, лікеро-горілчаних виробів, пива, тютюнових виробів, медична, ветеринарна та юридична практика, потребують спеціального дозволу - ліцензії. Таким чином, держава здійснює контроль і регулювання зазначених видів діяльності. Перелік видів господарської комерційної діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також тих видів діяльності, підприємництво в яких не дозволяється, встановлюються виключно законом.

Отже, підприємництво в широкому розумінні цього слова можна трактувати як особливий, новаторський, антибюрократичний стиль господарської поведінки, в основі якої лежить постійний пошук нових можливостей, орієнтація на нововведення, вміння залучити і використати ресурси із різноманітних джерел.

 

Питання для роздуму, самоперевірки та повторення

1. На які види поділяються підприємства відповідно до типів власності?

2. Які основні види підприємств виділяють з юридичної точки зору?

3. Розкрийте сутність підприємництва.

4. Доведіть, що акціонерна власність є найадекватнішою формою існування крупних, середніх і навіть частин дрібних підприємств.

5. Дайте розмежування: в яких сферах підприємництво може розвиватися вільно, в яких обмежено і де воно заборонено?


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал