Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лекція 6. Рослинність напівпустель та пустель






План лекції:

1. Пустелі Південної Америки.

2. Пустеля Атаками.

3. Пустелі Північної Америки.

4. Австралійські пустелі.

Напівпустелі і пустелі здебільшого об'єднують в один пустельний тип рослинності. В субтропіках, де кількість опадів не перевищує 250-300 мм на рік, вони є зональною рослинністю. У зв'язку з тим, що між субтропічними і тропічними пустелями немає різкої межі, їх характеризують разом.. Дуже великі площі пустелі займають в Африці, Америці, Австралії.

На півночі Африки лежить найбільша в світі переважно піщана пустеля Сахара (9 млн км2), на півдні і південному заході пустелі Наміб, Карру і Калахарі. Рослинність Сахари дуже бідна. Цікавими є їстівні лишайники − аспіцилія кущова (Aspicilia suffruticosa), леканора їстівна (Lecanora esculenta), алекторія борозниста (Аlесtoria sulcata), що відомі під назвою «манни небесної». Між грядовими пісками на камінні і щебені багато колючих рослин: цилла колюча (Cilla pungens), верблюжа колючка африканська (Alhagi africana), джузгун чубатий (Calligonum comosum), ефедра крилата (Ephedra alata), дрік сахарський (Genista sacharica) та ін. У центральній Сахарі налічують близько 650 видів (на площі 2, 5 млн км2). Найбільш характерними рослинами є пальми (Phoenix dactylifera, Hyphaene thebaica), акації (гумі-акації) тощо.

Південні пустелі дуже оригінальні за флористичним складом. Тут характерні сукуленти з родин Euphorbiaceae, Liliaceae, Aiozoaceae, Asclepiadaсеае. Деякі з них зовні подібні до кактусів, агав, а іноді навіть схожі на каміння сіро-зеленого або коричневого кольору. Квітки у таких рослин, як правило, великі, яскраво забарвлені, і після дощів пустеля покривається строкатим килимом із червоних, жовтих, синіх і білих квіток. У пустелі Наміб переважають сукуленти, особливо рід Mesembryanthemum; у місцях з близьким стоянням ґрунтових вод росте вельвічія дивна (Welwitschia mirabilis), яка належить до голонасінних і практично не має близьких родичів. Рослина складається з короткого здерев'янілого стовбура до 1 м у діаметрі, що ховається у піску, від нього в грунт іде довгий корінь (1, 5 м), а на поверхні − два триметрових ременеподібних шкірястих листки, розщеплені на ряд смужок. Живе понад сто років (іноді до 2 тис. років). Дуже довгі корені (до 15 м) має Acanthosicyos horrida.

Пустелі Південної Америки займають незначні площі і розташовані в прибережній смузі Чилі і Перу, а також вздовж південно-східного узбережжя на Патагонському плато в Аргентіні. Чилійсько-Перуанські прибережні пустелі (Атакама, Сечура) сягають майже 2500 км завдовжки, але займають лише вузьку берегову смугу, ширина якої 100 км. Анди не дають проникати опадам на цю територію. Лише густі прибережні тумани, які дістали назву гауа, дають можливість розвиватись «туманним оазисам» − дуже характерному рослинному покриву схилів. Місцями на ділянках, не засипаних піском, розвиваються угруповання синьозелених водоростей і накипних лишайників, зустрічаються тут і деякі кактуси. Ці рослини не укорінюються, а на поверхні розкладаються. Вище, на висоті 700-2400 м, дуже сухо; тут ростуть кактуси, сукулентні кущі, трави. На висоті 1400 м зустрічаються лише великі колоноподібні кактуси.

Пустеля Атакама охоплює площу близько 90 тис. км2. Це найбільша аридна зона світу. Пустеля являє собою велике нагір'я, яке піднімається на схід до висоти 2500 м. Клімат пустелі в цілому тропічний, пасатний, відносно прохолодний. Грунти розвинуті слабо − це кори вивітрювання або піщані дюни. Рослинність бідна. На узбережжі характерні рослини з родини Bromelliaceae (Tillandsia). Вище, на висоті понад 100 м, з'являються зелені і синьозелені водорості, лишайники. На висоті до 700 м, де значна вологість повітря, розвиваються рослинні угруповання − ломас. Рослинний покрив тут суцільний, переважають Solanaceae, Caryophyllaceae, Malvaceae. Є дерева та кущі, серед яких зустрічаються кактуси заввишки до і 10 м (Cereus). Вище рослинність розріджується. Тут зустрічається своєрідна рослинність − пустельні пампи − це підвищені рівнини, які являють собою безмежні (протяжністю до 1 км) щебенисті пустелі.

Пустелі Північної Америки зосереджені в південно-західній частині континенту і простягаються майже на 2500 км. Рослинний покрив її дуже зріджений. Рослини здебільшого добре розгалужені, з редукованими листками, колючі. Найхарактернішими тут є різноманітні за розмірами (від кількох сантиметрів до 20 м) та формою кактуси, багато агав (Agave americana), юкк. Дуже своєрідними є ларрея мексіканська (Larrea mexicana), або креозотовий кущ, ідрія колончаста (Idria columnaria) та ін. Полин тризубий, або чорний, (Artemisia tridentata) до 1-1, 5 м заввишки утворює густі зарості. Сальне дерево (до 1, 5 м заввишки), яке є ендеміком пустель Північної Америки, має м'ясисті, блискучі, ніби змащені салом листки.

Австралійські пустелі займають значні простори в центральній частині материка. Однією з найбідніших на опади є область Іремеї (тут випадає за рік 130-150 мм опадів). Для австралійських пустель з засоленими грунтами і незначною кількістю опадів, що, до того ж, не приурочені до певного сезону, характерні угруповання, складені лутигою пухирчастою (Atriplex vesicaria) і віниччям очитколистим (Kochia sedifolia) з родини лободові. На незасолених ділянках зустрічаються акації, казуарини, евкаліпти, еремофіли, “трав’янисті дерева” (Xanthorrhoea). На пісках зростають специфічні злаки з родів Spinifex і Triodia, які утворюють великі округлені подушки і мають колючі тверді листки з голкоподібними кінчиками.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал