Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Витрати виробництва у короткостроковому періоді






Оскільки у короткостроковому періоді деякі ресурси фіксовані, а обсяги інших можна змінювати, виділяють два типи витрат – постійні та змінні, які аналізують за двома рівнями. Перший рівень аналізу стосується витрат на весь обсяг продукції, другий – аналізу витрат на одиницю продукції.

Витрати на весь обсяг продукції називається сукупними витратами – ТС – це загальна сума на виробництво певного обсягу продукції. Вони включають постійні та змінні витрати:

 

Постійні витратиTFC – це витрати, які не залежать від змін обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція (заробітна плата управлінському персоналу, орендна плата, плата за кредит, страхові внески, амортизаційні відрахування, неявні витрати тощо).

Змінні витратиTVC – це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, паливо, електроенергія транспортні послуги, заробітна плата робітників тощо).

 
 

 

 
 
Рис. 8.1.Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді  

 


Оскільки постійні витрати не залежать від змін обсягів виробництва, то на рис. 8.1 їх крива матиме вигляд прямої лінії, яка проходить паралельно до осі обсягу виробництва. Динаміка сукупних витрат виробництва залежить від зміни змінних витрат. Крива ТС – це крива TVC, зміщена паралельного вгору на величину постійних витрат.

Крива сукупних витрати на рис. 8.1 ілюструє залежність величини сукупних витрат від зміни обсягу виробництва. Однак, приріст величини сукупних витрат пов’язаний із збільшенням обсягу виробництва на кожну додаткову одиницю, не є постійним. Спочатку витрати зростають повільніше збільшення випуску, а починаючи з деякої точки (точки перегину графіка – точки А), сукупні витрати збільшуються швидше зростання виробництва. Це є наслідком закону спадної віддачі.

 

Тобто, конфігурація кривих ТС і TVC ілюструє дію закону спадної віддачі. Зв’язок між динамікою продуктивності факторів виробництва і витрат обернений: гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, досягає максимуму, а згодом – на вищих обсягах випуску – спадає, тоді як прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер (це показує опуклість кривих ТС і TVC вгору), а на вищих – зростаючий (опуклість кривих донизу).

Аналіз витрат на одиницю продукції

Середні (або питомі) витрати – це витрати в розрахунку на одиницю продукції.

Розрізняють:

1. Середні постійні витрати – АFC – це кількість постійних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції:

2. Середні змінні витрати – АVC – це кількість змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції:

3. Середні сукупні витрати – АТС – це кількість сукупних витрат виробництва, що припадає на одиницю виробленої продукції:

, або

4. Граничні витрати – МС – це приріст сукупних витрат в результаті приросту обсягу виробництва на одиницю (додаткові витрати, пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції):

Концепція граничних витрат має стратегічне значення, оскільки вона дозволяє точно визначити динаміку витрат, які фірма зацікавлена контролювати. Граничні витрати показують величину витрат, які понесе фірма на виробництво останньої одиниці продукції, або які вона може зекономити, якщо скоротить виробництво на одиницю. Показники середніх витрат точної інформації не надають.

 
 

 


Типовий характер динаміки витрат виробництва ілюструє рис.8.2. Крива АFC має тенденцію до зниження, оскільки зі збільшенням обсягу виробництва загальна сума постійних витрат лишається незмінною ().

Криві АVC, АТС, МС – мають U-подібну форму, це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва.

Між кривими АТС, АVC і МС існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення МС перевищують значення АТС і АVC, то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідни­ми. Отже, крива МС перетинає криві АТС і АVC у точках їх мінімуму.

Подібної залежності не існує між кривими АFC і МС, вони не пов’язані між собою.

Динаміка витрат зумовлює поведінку виробника:

– за даної технології підприємство виробляє продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам:

якщо АТСmin, то МС = АТС;

– величина АVC має важливе значення для аналізу поточної діяльності фірми та визначення перспектив її розвитку: розширення діяльності, скорочення виробництва, вихід із галузі;

– порівняння АТС з рівнем цін дозволяє визначити величину прибутку (вибір стратегії фірми у короткостроковому періоді).

Темпи зміни витрат залежать від особливостей виробничого процесу.

Зі зміною умов формування витрат (зміни цін ресурсів або вдосконалення технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві ТFС і АFC, а також ТС і АТС змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві ТС і АТС, а також, ТVC, АVC і МС. Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.

Між продуктивністю факторів виробництва і динамікою витрат існує обмежений зв’язок: крива граничних витрат (МС) являє собою дзеркальний відбиток кривої граничної продуктивності (МР).

Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються.

У момент, коли гранична продуктивність досягає максимального значення, граничні витрати мінімальні:

МРmax відповідає МCmin

Падіння ж граничної продуктивності супроводжується ростом граничних витрат виробництва.

Якщо відома ціна (Р) одиниці змінного фактора і його гранична продуктивність (МР), то можна визначити граничні витрати (МC= Р/ МР), тобто обчислити витрати виробництва на кожну додаткову одиницю продукції, одержану від залучення у виробництво ще одної одиниці змінного ресурсу.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал