Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зведення альтернативних позицій щодо пояснення




причин глобальної нерівності

Теоретичні концепти та емпірично перевірені гіпози
Юрій Шишков (доктор економічних наук, професор, голо­вний дослідник Інсти­туту світової економі­ки і міжнародних відносин РАН) Володимир Кондратьєв (доктор економічних наук, керівник Центру промислових та інвес­тиційних досліджень Інсти­туту світової економі­ки і міжнарод­них відносин РАН) Віталій Мєльянцев (доктор економічних наук, професор, зав. кафедрою міжнарод­них економічних від­носин Інституту країн Азії і Африки МДУ ім. М. В. Ломоносова) Ненсі Бердсолл (професор, прези­дент Центру аналізу проблем гло­бального розвитку (США)
Фактори відсталості країн, що розвива­ються у 60-90-их рр. ХХ ст. Амбівалентні імпульси посилен­ня нерівності в краї­нах, багатих приро­дними ресурсами Амбівалентні імпульси** «нової економіки» Причини посилення нерівності в новій глобальній економіці
1) «демографічний ви­­бух» у бі­ль­­шос­ті кра­їн, що роз­виваю­ться (особ­ливо в найбід­ні­ших се­ред них) у другій поло­вині ХХ ст., що сут­тєво знизило тем­пи при­росту ВВП на душу на­селення у бі­ль­шості регіо­нів Півд­ня; 2) отримання більшіс­тю кра­­їн, що розвиваю­ться у другій поло­вині ХХ ст. по­літичної і еконо­мі­чної не­залежності піс­ля трива­ло­го перебуван­ня у складі колоні­аль­них імперій і по­глиб­ле­ння со­ціально-еко­номі­чних і політич­них про­блем; 3) перманентні військові конфлі­кти і мілітаризація економіки країн, що розви­ваються; 4) жорстка фіскальна полі­тика, спрямована на попо­внення дер­жавної казни, що пригнічувала інвести­ційний процес, а відтак, розвиток реаль­ного секто­ру еко­номіки; 5) деструктивний вплив на роз­виток країн Азії, Афри­ки і Лати­нської Америки «некапіталісти­чного» век­тору розвитку і само­ізоля­ції від світового ринку. Нерівність поси­лю­є­ться у резуль­та­ті: 1)неефективної еко­­номічної (зокре­ма, процик­лічної фінан­сової і валют­ної) політи­ки; 2)не­ефективного управлі­ння дохода­ми від реалізації си­ровини (процик­ліч­на фінан­сова полі­тика часто су­прово­джується витрачан­ням дохо­дів на фі­нансування масшта­бних, але не­ефекти­вних інвес­тиційних проектів); 3) стійкої тенденції до надмірного роз­ширення державно­го сектора і по­точ­них витрат на утри­мання адміні­страти­вного апарату, на створення нових ро­бо­чих місць в дер­жав­ному секторі еко­но­міки, підви­щення заро­бітної плати, тран­сферти і субси­дії регіонам і галу­зям промисло­вості (часто збитко­вим дер­жавним під­при­ємствам); 4) слабкої кореляції між інвестиціями і процесом формува­ння людського капі­талу (недофінансу­вання охорони здо­ров’я, освіти і НДДКР). Асиметричність розвитку країн, що розвиваються зумовлена: 1) різновекторними стратегіями (ви­щих і стійких темпів економічного зростання добилися ті країни, які по­єднуючи експортоорієнтовану полі­тику з використанням інструментів «дозованого захисту» внутрішніх ри­нків, по стадійно інтегрувалися у сві­тове господарство, уникнувши перед­часної повної повної лібералізації ри­нків капіталу); 2) різношвидкісними темпами зрос­тання експорту, нерівномірністю на­копичення фізичного і людського ка­піталу, диференціацією доходів; 3) недостатнім обсягом та рівнем екс­порту високотехнологічних товарів (країнам, що розвиваються уже нале­жить майже 1/3 глобального ринку середньо- і високотехнологічних то­варів, але у більшості із них експорт цих товарів контролюється західни­ми і японськими ТНК); 4) значним відставанням країн, що розвиваються у сфері науки, освіти і розвитку інформаційно-комп’ютер­них технологій; 5) відмінностями у рівні адаптації країн, що розвиваються до процесу глобалізації; 6) різним рівнем інституційного роз­витку (йдеться про характеристики свободи ведення бізнесу, розвиток ін­фраструктури, рівень корупції, якість суспільних інститутів) та відміннос­тями у макроекономічній політиці. 1) нерівність в роз­поділі еко­но­міч­но­го вигра­шу від функ­ці­о­­ну­вання ефе­кти­в­ні­ших гло­баль­них ринків (ринки вина­го­роджують влас­ни­ків «пра­виль­них» акти­вів: фіна­нсово­го капі­талу, люд­ського капіталу, під­приємниць­ких на­ви­ків). За Бердсол­лом пра­виль­ний актив – інте­лекту­альний капітал; 2) недосконалість гло­ба­ль­них ринків (у розу­мінні «провалів рин­ку»), в ре­зу­ль­таті чого винний отри­мує вигоди і не несе повної від­по­відальності за «прова­ли ринку»; 3) на глобальному рівні ре­жими тор­гівлі, мігра­ції і охо­рони прав інте­ле­кту­альної власності відобра­жають бі­льшу ринкову владу багатих (напри­клад, сільсько­господарські суб­сидії і тарифи в багатих краї­нах обмежують доступ виробників із бідних країн на їхні ринки).
_________ Шишков Ю. Глобали­за­ция – враг или союз­ник развиваю­щихся стран? / Юрий Ви­та­льевич Ши­шков // Ми­ровая эконо­мика и международные отно­шения. – 2003. – № 4. – С. 7-9. __________ Кондратьев В. Мине­рально-сырьевые ре­сурсы как фактор гло­бальной конку­ренто­способности / Влади­мир Борисович Кон­дратьев // Ми­ровая эконо­мика и меж­ду­народные отно­шения. – 2010. – № 6. – С. 20-30. __________ Мельянцев В. Сдают ли развитые страны раз­вивающимся свои позиции? / Виталий Альбертович Мельян­цев // Мировая эко­но­мика и меж­дународ­ные отноше­ния. – 2009. – № 12. – С. 3-5.   _________ Бердсолл Н. Усиление не­ра­венства в но­вой глоба­льной экономике / Нэнси Берд­солл // Вопросы эко­номики. – 2006. – № 4. – С. 86-88.


Данная страница нарушает авторские права?


mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал