Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Підготовка лікарів-інтернів на кафедрах






(очна частина інтернатури)

Тривалість 4 місяці (624 години)

Навчання в інтернатурі на кафедрах мікробіології і вірусології проводиться згідно з типовими програмами. Для виконання програм в процесі навчання передбачено такі види занять: лекції, практичні лабораторні заняття, семінари, різні види контролю, в тому числі базовий контроль знань. На лекційний курс відводиться близько 10%, а на практичні заняття біля 65% навчального часу, що дозволяє приділити основну увагу лікарів-інтернів оволодінню професійними навичками лабораторної роботи з діагностики інфекційних хвороб. Теоретична підготовка передбачає обов’язкове відвідування лекцій, активну участь у семінарських заняттях, науково-практичних конференціях. З найбільш актуальних проблем програми лікарі-інтерни готують реферати, які обговорюються на семінарах та/або конференціях. Ступінь засвоєння інтернами програми викладач оцінює під час проведення контрольних занять (рубіжного контролю знань з певних тем) в рахунок семінарських годин. всього в програму включено 29 основних курсів (15 з вірусології і 14 з мікробіології – 540 годин).

З суміжніх дисциплін передбачено 12 годин занять (6 годин – інфекційні хвороби, 6 годин – медична психологія). Заняття за додатковими програмами складають 58 годин навчального часу.

При необхідності, враховуючи рівень базисних знань, актуальність та специфіку завдань охорони здоров’я, регіональну патологію та інші обставини, кафедри можуть вносити в програму навчання інтернів корективи та доповнення в навчальні плани з вірусологіїї та мікробіології, в межах 15-20 % від часу, який надається на весь період навчання.

Лікарі-інтерни, які закінчили навчання, підлягають атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста у встановленому Міністерством охорони здоров’я України порядку.


Навчальний план

підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Мікробіологія і вірусологія”

на кафедрах мікробіології і епідеміології та вірусології та суміжних кафедрах

(очна частина інтернатури)

Тривалість навчання: 4 місяці (624 год).

Мета навчання: підготувати лікаря-інтерна за спеціальністю «Мікробіологія і вірусологія».

Контингент слухачів: випускники вищих медичних учбових закладів, які одержали призначення на роботу за фахом “Бактеріологія” або “Вірусологія”.

 

Код курсу   Назва курсу Кількість навчальних годин
Лекції Практичні Семінари Разом
           
мікробіологія
  Організація і структура бактеріологічної служби в Україні        
  Загальна мікробіологія        
  Інфекційна імунологія     -  
Контроль знань з курсів 1-3 - -    
  Мікробіологія інфекційних захворювань бактеріальної етіології, що передаються фекально-оральним шляхом        
  Мікробіологія особливо небезпечних інфекційних захворювань бактеріальної етіології у людини        
Контроль знань з курсів 4-5 - -    
  Мікробіологія інфекційних захворювань бактеріальної етіології, що передаються повітряно-крапельним шляхом     -  
Контроль знань з курсу 6        
  Мікробіологія опортуністичних інфекцій -   -  
  Мікробіологія трансмісивних інфекцій -   -  
  Мікробіологія інфекційних захворювань бактеріальної етіології, що передаються контактним шляхом -   -  
  Клінічна мікробіологія -   -  
Контроль знань з курсів 7-10 - -    
  Мікробіологія внутрішнньолікарняних інфекцій -   -  
  Санітарна мікробіологія        
Контроль знань з курсів 11, 12        
  Мікробіологічна діагностика інфекційних захворювань при надзвичайних ситуаціях природного і штучного генезу        
  Військово-спеціальна підготовка -      
  Конференції - -    
  Етика і деонтологія в професійній діяльності лікаря-бактеріолога - -    
  Разом        
вірусологія
1. Організація вірусологічної служби України. Медична етика та деонтологія. - -    
2. Загальна та молекулярна вірусологія.   -    
3. Основні принципи та методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій. -      
4. Віруси поліомієліту, інші ентеровіруси та спричинені ними захворювання.        
5. Віруси, що спричинюють гострі гастроентерити. -      
6. Респіраторні віруси та спричинені ними захворювання.        
Контроль знань з курсів 1-6        
7. Арбовіруси та спричинені ними захворювання. -      
8. Аренавіруси та спричинені ними захворювання.        
9. Рабдо- і філовіруси та спричинені ними захворювання.        
10. Герпесвіруси людини та спричинені ними захворювання.        
11. Поксвіруси та спричинені ними захворювання. - -    
Контроль знань з курсів 7-11 - -    
1 2 Віруси гепатитів А, В, С, Д, Е та інших і спричинені ними захворювання.        
13. Ретровіруси та спричинені ними захворювання     -  
14. Папилома-, поліома- і парвовируси та спричинені ними захворювання -      
15. Санітарна вірусологія. -      
Контроль знань з курсів 12-14        
16. Військово-спеціальна підготовка -      
  Конференції        
  Разом        
  Базовий контроль знань - -    
  ІСПИТ - -    
Разом - -    
Разом з основних курсів        
Суміжні дисципліни
  Інфекційні хвороби        
  Медична психологія        
Разом        
Додаткові програми
1. Військова медична підготовка.        
2. Організація невідкладної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях        
3. Радіаційна медицина        
4. Особливо небезпечні інфекції        
5. Клінічна імунологія        
6. Туберкульоз        
7. Медична інформатика        
Разом        
Всього        
             

 

ПРОГРАМА ІНТЕРНАТУРИ

за спеціальністю “ МІКРОБІОЛОГІЯ І ВІРУСОЛОГІЯ ”

Зміст програми охоплює весь обсяг теоретичних знань, умінь і практичних навичок, необхідних лікарю-спеціалісту для самостійної роботи з лабораторної діагностики інфекційних захворювань. Програму побудовано за системою блоків. Основними блоками є 29 курсів програми. Курс – відповідно самостійна частина програми, в якій подано значну за обсягом теоретичну і практичну інформацію з певної галузі. Курси розбито на розділи. Для полегшення орієнтації в програмі та впорядкування інформації, що міститься в ній, курси і розділи закодовано. Програма включає підготовку лікарів-інтернів на кафедрі інфекційних хвороб та з медичної психології.

За додатковими програмами включено курси 1-7: з військової медичної підготовки, організації невідкладної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях., радіаційної медицини, особливо небезпечних інфекцій, клінічної імунології, туберкульозу, медичної інформатики.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ЦИКЛУ спеціалізації за фахом " МІКРОБІОЛОГІЯ"

Коди курсу, розділу теми   Назва курсу, роздiлу, теми
   
1. Основи органiзацiї i структура бактерiологiчної служби.
1.1 Органiзацiя i структура бактерiологiчної служби в країнi.
1.1.1 Основнi принципи органiзацiї бактерiологiчної служби
1.1.2 Структура і основнi завдання бактерiологiчної служби.
1.1.3 бактерiологiчної служби.
1.2 Режим роботи бактерiологiчних лабораторiй
1.3 Питання професійної технiки безпеки
1.4.1 Основнi органiзацiйнi питання в роботi лiкаря-бактерiолога
1.4.2 Планування i облiк роботи.
1.4.3 Основи статистичної обробки матерiалiв
1.5 Професiйна етика i деонтологiя лікаря-бактерiолога
  Загальна мiкробiологiя.
2.1 Iсторiя розвитку мiкробiологiї
2.2 Морфологiя i стуктура клiтин мiкроорганiзмiв
2.3 Фiзiологiя мiкроорганiзмiв
2.4 Генетика мiкроорганiзмiв
2.5 Методи дослiдження у медичнiй мiкробiологiї
2.5.1 Мiкроскопiчнi методи дослiдження у медичнiй мiкробiологiї
2.5.2 Серологiчнi методи дослiдження у медичнiй мiкробiологiї
2.5.3 Полімеразна ланцюгова реакція, нанотехнології в мікробіологічній практиці
2.6 Iнфекцiя, iнфекцiйний процес, iнфекцiйне захворювання
2.6.1 Патогеннiсть i вiрулентнiсть мiкроорганiзмiв
2.6.2 Фактори патогенностi у мiкроорганiзмiв
2.6.3 Токсигеннiсть мiкроорганiзмiв.
2.7 Антагонiзм мiкроорганiзмiв та антибiотики
2.7.1 Характеристика основних груп антибiотикiв
2.7.2 Класифiкацiя антибiотикiв за механiзмом дiї на мiкроорганiзми
2.7.3 Методи визначення чутливостi мiкроорганiзмiв до антибiотикiв
2.7.4 Критерiї оцiнки чутливостi мiкроорганiзмiв до антибiотикiв
2.8 Принципи i методи видiлення чистих культур мiкроорганiзмiв та їх iдентифiкацiї.
2.8.1 Живильнi середовища для вирощування мiкроорганiзмiв, їх класифiкацiя та вимоги до приготування i використання.
2.8. 2 Методи хiмiчного контролю якостi живильних середовищ для вирощування мiкроорганiзмiв.
2. 8.3 Методи бактерiологiчного контролю якостi живильних середовищ для вирощування мiкроорганiзмiв
2.8.4 Методи стерилiзацiї живильних середовищ для вирощування мiкроорганiзмiв та контролю її ефективностi.
2.8.5 Методи видiлення чистих культур мiкроорганiзмiв
2.8.6 Загальнi принципи iдентифiкацiї чистих культур мiкроорганiзмiв.
2.8.7 Прискоренi методи iдентифiкацiї чистих культур мiкроорганiзмiв.
2.8.8 Сучаснi молекулярно-бiологiчнi та iншi методи iндикацiї та iдентифiкацiї мiкроорганiзмiв.
2.9 Бiологiчнi методи дослiдження у медичнiй мiкробiологiї.
2.10 Бактерiофаги бактерiй
  Iнфекцiйна iмунологiя
3.1 Фактори та механiзми протимiкробного захисту у людини
3.1.1 Неспецифiчнi фактори резистентностi органiзму людини
3.2 Iмунна система органiзму людини: клітинний і гуморальний імунітет.
3.2.1 Природа i структура iмуноглобулiнiв людини, антитiлоутворення при iнфекцiйних захворюваннях
3.3 Методи оцінки імунного статусу
  Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини, що передаються фекально-оральним механізмом
4.1 Мiкробiологiя сальмонельозiв у людини.
4.1.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей сальмонел.
4.1.2 Методи бактерiологiчної дiагностики сальмонельозiв
4.2. Мiкробiологiя шигельозiв у людини
4.2.11 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей шигел.
4.2.2. Методи бактерiологiчної дiагностики шигельозiв
4.3 Мiкробiологiя ешерiхiозiв у людини
4.3.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей ешерiхiй.
4.3.2 Методи бактерiологiчної дiагностики ешерiхiозiв
4.4 Мiкробiологiя ієрсиніозів у людини
4.4.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi iєрсинiй
4.4.2 Методи бактерiологiчної дiагностики ієрсиніозів
4.5. Мікробіологія вібріогенних діарей
4.5.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв роду Vibrio
4.5.2 Методи бактерiологiчної диагностики вібріогенних діарей
4.6 Мікробіологія кампілобактеріозів у людини
4.6.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв роду Campylobakter
4.6.2 Методи мікробіологічної диагностики кампілобактеріозів
4.7 Мікробіологія гелікобактеріозу
4.7.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв роду Helicobakter
4.7.2 Методи мiкробiологiчної дiагностики гелікобактеріозу
  Мiкробiологiя особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань бактеріальної природи у людини
5.1 Режим роботи iз збудниками особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань
5.1.1 Особливостi органiзацiї лабораторiї для дiагностики особливо небезпечних iнфекцiїних захворювань.
5.1.2 Правила роботи в лабораторiї для дiагностики особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань.
5.2 Особливостi вiдбору i доставки матерiалу для мiкробiологiчної дiагностики особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань.
5.3 Мікробіологія холери.
5.3.1 Характеристика бiологiчних властивостей Vibrio cholerae.
5.3.2 Мікробіологічна дiагностика холери
5.3.3 Прискореннi методи мікробіологічної дiагностики холери.
5.3.4 Методи iндикацiї збудника холери в об'єктах навколишнього середовища
5.4 Мiкробiологiя чуми у людини
5.4.1 Біологічна характеристика Y. pestis
5.4.2 Мікробіологічна діагностика чуми
5.5 Мiкробiологiя сибiрки у людини.
5.5.1 Біологічна характеристика B. antracis
5.5.2 Методи мікробіологічної дiагностики сибiрки
5.6 Мiкробiологiя бруцельозу у людини.
5.6.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей бруцел.
5.6.2 Методи мікробіологічної дiагностики бруцельозу.
5.7 Мiкробiологiя туляремiї у людини.
5.7.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей батерій роду Francisella.
5.7.2 Методи мікробіологічної дiагностики туляремiї
5.8 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi збудникiв сапу та мелiоiдозу та методи мiкробiологiчної дiагностики цих захворювань у людини.
5.10 Характеристика бiологiчних властивостей лептоспiр, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики лептоспiрозiв у людини.
5.11 Мікробіологія лістеріозів у людини
5.11.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Listeria
5.11.2 Методи мікробіологічної дiагностики лістеріозів
5.12 Мікробіологія висипного тифу і хвороби Бриля
5.12.1 Характеристика біологічних властивостей Rickettsia prowazekii
5.12.2 Методи мікробіологічної діагностики висипного тифу і хвороби Бриля
5.13 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерій роду Coxiella та методи мiкробiологiчної дiагностики Ку-лихоманки у людини.
5.14 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi збудників глибоких мікозів та методи мiкробiологiчної дiагностики криптококозу, гiстоплазмозу, геотрихозу, кокцидiоiдозу, нокардiозу i актиномiкозу.
5.15 Мiкробiологiчнi методи iндикацiї та iдентифiкацiї збудникiв особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань.
  Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини бактеріальної етiологiї, якi передаються повiтряно-крапельним механізмом
6.1 Мiкробiологiя дифтерiї
6.1.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей бактерій роду Corynebacterium
6.1.2 Мікробіологічна дiагностика дифтерiї.
6.2 Мiкробiологiя бордетельозiв
6.2.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей бактерій роду Bordetella.
6.2.2 Мікробіологічна дiагностика бордетельозiв
6.3 Мікробіологія захворювань, спричинених Haemophilus influenzae
6.3.1 Характеристика бiологiчних властивостей H. influenzae
6.3.2 Мікробіологічна диагностика захворювань, спричинених H. influenzae
6.3.3. Мiкробiологiя туберкульозу та інших мікобактеріозів
6.3.4 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей збудників туберкульозу
6.4 Мікробіологічна діагностика туберкульозу
6.5 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини менiнгококової етiологiї
6.5.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей бактерій роду Neisseria
6.5.2 Мікробіологічна діагностика iнфекцiйних захворювань менiнгококової етiологiї.
6.6. Мікробіологія легіонельозів
6.6.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерій роду Legionella
6.6.2 Мiкробiологiчна дiагностика легiонельозiв.
  Мікробіологія опортуністичних інфекцій
7.1 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини, спричинених умовно патогенними ентеробактерiями.
7.1.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивості представників родів Escherichsa, Citrobacter, Edwardsiella і мікробіологічна діагностика спричинених ними інфекційних захворювань
7.1.2 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi представників родів Klebsiella, Proteus, Morganella, Providencia та мікробіологічна діагностика спричинених ними iнфекцiйних захворювань.
7.1.3 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi представників родів Enterobacter, Seratia, Hafnia, Erwinia та мікробіологічна діагностика спричинених ними захворювань.
7.1.4 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi представників інших (2007 р.) родів Enterobacteriaceae (Arsenophonus, Budvicia, Buttiauxella, Cedecea, Ewingella, Kluyvera, Leclercia, Leminorella, Moellerella, Obesumbacterium, Pantoea, Pragia, Rahnella, Tatumella, Xenorhabdus, Yokenella) та мікробіологічна діагностика спричинених ними захворювань
7.2 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Cardiobacterium, Chromobacterium, Eikenella та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.3 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини стафiлококової етiологiї
7.3.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей стафiлококiв.
7.3.2 Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафiлококами.
7.4. Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини стрептококової етiологiї.
7.4.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей стрептококiв.
7.4.2 Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стрептококами.
7.5 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини ентерококової етiологiї.
7.5.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей ентерококiв.
7.5.2 Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених ентерококами.
7.6 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини, спричинених неферментуючими грамнегативними бактерiями
7.6.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi роду Pseudomonas (Burcholderia) та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.6.2 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Moraxella (Branhamella) та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.6.3 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi роду Flavobacterium, Alcaligenes, Acinetobacter та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.7 Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини, спричинених гемофiльними бактерiями.
7.7.1 Класифiкацiя, номенклатура та характеристика бiологiчних властивостей гемофiльних бактерiй.
7.7.2 Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених гемофiльними бактерiями.
7.8 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Actinobacillus та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань
7.9 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Pasterella та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань
7.10 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Aeromonas та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань
7.11 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Plesiomonas та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.12 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Bacillus та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.13 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Clostridium та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань
7.14 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi аспорогенних анаеробних бактерiй (Bacteroides, Prevotella, Veillonella, Mobiluncus, Leptotrichia, Fusobacterium, Peptococcus, Peptostreptococcus)та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.15 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерiй роду Erysіpelotrіx та методи мікробіологічної дiагностики спричинених ними захворювань
7.16 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв роду Chlamidia та методи мiкробiологiчної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.17 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi мiкроорганiзмiв родiв Mycoplasma та Ureaplasma i методи мiкробiологiчної дiагностики спричинених ними захворювань.
7.18 Характеристика бiологiчних властивостей Gardnerella vaginalis, принципи i методи мiкробiологiчної діагностики захворювань, пов’язаних з Gardnerella vaginalis.
7.19 Біологічна характеристика і методи ідентифікації бактерій родів Aerococcus, Leuconostoc, Pediococcus, Lactococcus.
7.20 Мiкологiя кандидозiв
  Мікробіологія трансмісивних інфекцій
8.1 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi збудникiв рикетсиозiв та методи мiкробiологiчної дiагностики цих захворювань у людини.
8.2 Мікробіологія бореліозів
8.2.1 Характеристика бiологiчних властивостей B. recurrentis, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики зворотнього тифу.
8.2.2 Характеристика бiологiчних властивостей B.burgdorferi, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики хвороби Лайма.
8.3 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерій роду Ehrlichia та методи мiкробiологiчної дiагностики ерліхіозів у людини.
8.4 Класифiкацiя, номенклатура, бiологiчнi властивостi бактерій роду Bartonella та методи мiкробiологiчної дiагностики хвороби Карріона (лихоманки Оройа)
  Мiкробiологiя iнфекцiйних захворювань людини, якi передаються контактним механізмом.
9.1 Характеристика бiологiчних властивостей T.pallidum, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики сифілісу.
9.2 Характеристика бiологiчних властивостей N gonorrhoeae, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики гонореї.
9.3 Характеристика бiологiчних властивостей H.ducrei, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики м'якого шанкру.
9.4 Характеристика бiологiчних властивостей Calymatobacterium granulomatis, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики донованозу.
9.5 Характеристика бiологiчних властивостей Streptobacillus moniliformis, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики хвороби крисячого укусу.
9.6 Характеристика бiологiчних властивостей Trichomonas vaginalis, принципи i методи мiкробiологiчної дiагностики трихомонозу (трихомоніазу)
  Мiкробiологiя внутрішньо-лікарняних інфекцій.
10.1 Етіологія внутрішньо-лікарняних інфекцій
10.2 Локалізація та нозологічні форми внутрішньо-лікарняних інфекцій
10.3 Основні причини виникнення госпітальних інфекцій та методи профілактики і боротьби з ними
  Клінічна мікробіологія.
11.1 Мікробіологія iнфекцiйних захворювань дихальних шляхiв.
11.1.1 Мікроекологія верхніх і нижніх дихальних шляхів
11.1.2 Етiологiчна структура iнфекцiйних захворювань дихальних шляхiв
11.1.3 Принципи i методи бактерiологiчної дiагностики iнфекцiйних захворювань дихальних шляхiв.
11.1.4 Критерiї оцiнки етiологiчного значення бактерiальних знахiдок при дослiдженнi матерiалу з дихальних шляхiв.
11.2 Бактерiологiя iнфекцiйних захворювань органів системи травлення, принципи i методи їх бактерiологiчної дiагностики.
11.2.1 Мікроекологія кишечника
11.2.3 Мікробіологічна діагностика гнійно-запальних захворювань органів травлення
11.3 Мікробіологія iнфекцiйних захворювань кровi i серцево-судинної системи
11.3.1 Нозологiчнi форми та етiологiчна структура iнфекцiйних захворювань кровi i серцево-судинної системи.
11.3.2 Принципи i методи мікробіологічної дiагностики iнфекцiйних захворювань кровi i серцево-судинної системи.
11.4 Мікробіологія iнфекцiйних захворювань сечостатевої системи людини
11.4.1 Мікробіологічна діагностика інфекцій сечовивідних шляхів
11.4.2 Мікроекологія статевої системи людини
11.4.3 Мікробіологічна діагностика невенеричних iнфекцiйних захворювань жiночих статевих органів.
11.4.4 Мікробіологічна діагностика дисбіотичних станів пологових шляхів (бактеріального вагінозу)
11.4.5 Мікробіологічна діагностика iнфекцiйних захворювань органів чоловiчої статевої системи. Простатит
11.5 Бактерiологiя iнфекцiйних захворювань органу слуху, принципи i методи їх бактерiологiчної дiагностики.
11.6 Бактерiологiя iнфекцiйних захворювань органу зору, принципи i методи їх бактерiологiчної дiагностики.
11.7 Бактерiологiя iнфекцiйних захворювань центральної нервової системи, принципи i методи їх бактерiологiчної дiагностики.
11.8 Бактерiологiя iнфекцiйних захворювань шкiри, кiсток, суглобiв та м'яких тканин, принципи i методи їх бактерiологiчної дiагностики.
  Санiтарна мiкробiологiя.
12.1 Санiтарна мiкробiологiя як наука.
12.1.1 Основнi задачi санiтарної мiкробiологiї.
12.1.2 Методи визначення загального мiкробного числа та санiтарно-показових мiкроорганiзмiв.
12.2 Санiтарна мiкробiологiя зовнiшнього середовища
12.2.1 Санiтарно-мiкробiологiчнi дослiдження питної, природної, стiчної води та рапи. Методи дослiдження. Нормативи бактерiологiчних показників. Критерiї мiкробiологiчної оцiнки води рiзного походження.
12.2.2 Методи визначення патогенних бактерiй у водi.
12.2.3 Санiтарна мiкробiологiя атмосферного повiтря та повiтря закритих примiщень.
12.2.4 Методи санiтарно-мiкробiологiчного дослiдження, нормативна документацiя та критерiї оцiнки повiтря закритих примiщень.
12.2.5 Методи санiтарно-мiкробiологiчних дослiджень грунту та грязей.
12.2.6 Санiтарно-бактерiологiчний котроль в лiкувально-профiлактичних закладах.
12.2.7 Санiтарно-бактерiологiчний контроль дитячих закладів.
12.2.8 Санiтарно-бактерiологiчний контрольь на станцiях та пiдроздiлах служби переливання кровi.
12.2.9 Санiтарно-бактерiологiчний контроль закладiв громадського харчування i торгiвлi.
12.2.10 Мiкробiологiчний контроль ефективностi дезинфекцiї
12.3 Характеристика мiкрофлори харчових продуктiв.
12.3.1 Нормування i принципи санiтарно-бактерiологiчної оцiнки рiзних харчових продуктiв.
12.3.2 Методи санiтарно-бактерiологiчних дослiджень рiзних харчових продуктів: кремових виробiв, м'яса, ковбасних виробiв, кулiнарних виробiв з рубленого м'яса, виробiв з риби, консервiв, напоїв, яєць та яйцепродуктiв, муки та виробiв з неї, молока та молочних продуктів.
12.3.3 Критерiї оцiнки харчових продуктiв за мiкробiологiчними показниками
12.4 Харчовi отруєння бактеріальної етiологiї.
12.4.1 Класифiкацiя харчових отруєнь бактеріальної етiологiї.
12.4.2 Методи мiкробiологiчної дiагностики токсикоiнфекцiй
12.4.3 Методи дiагностики iнтоксикацiй, спричинених продуктами життєдiяльностi мiкробiв.
12.4.4 Методи мiкробiологiчної дiагностики отруєнь змiшаної етiологiї
12.4.5 Комплексне дослiдження харчових продуктiв i матерiалiв вiд хворих при харчових отруєннях.
12.4.6 Критерiї мікробіологічної дiагностики харчових отруєнь бактеріальної етiологiї.
  Мікробіологічна діагностика при надзвичайних ситуаціях природного і штучного генезу
13.1 Органiзацiя бактерiологiчного контролю iнфiкованих ран в екстремальних умовах.
13.2 Бактерiологiчнi дослiдження iнфiкованих ран в екстремальних умовах.
13.2.1 Вiдбiр матерiалу для дослiдження
13.2.2 Схема дослiдження матерiалу.
13.2.3 Iдентифiкацiя аеробної та факультативно-анаеробної мiкрофлори
13.2.4 Iдентифiкацiя облiгатно-анаеробної мiкрофлори
13.2.5 Оцiнка даних бактерiологiчного дослiдження та видача результатiв.
  Військова спеціальна підготовка
14, 01 Принципи індикації бактеріологічної зброї
14, 02 Основні методи індикації збудників ОНІ, що можуть бути використані в якості зброї масового ураження.
14, 03 Методи індикації інших бактеріальних збудників – потенційної бактеріологічної зброї.
14, 04 Експресні методи визначення токсичних субстанцій бактеріального походження
ВІРУСОЛОГІЯ
1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВІРУСОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ. МЕДИЧНА ЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ.
1.1. Організація роботи вірусологічних лабораторій. Матеріально-технічне забезпечення. Штати. Документація та діловодство. Аналіз діяльності лабораторії..
1.2. Режим роботи в лабораторії з вірусами 1-4 груп патогенності. Лабораторний посуд та обладнання. Правила відбору і транспортування інфекційного матеріалу. Порядок прийому та дослідження інфекційного матеріалу в вірусологічній лабораторії. Формулювання та термін видачі результатів лабораторних досліджень. Організація метрологічного забезпечення вірусологічних лабораторій.
1.3 Правові питання етики та деонтології в професійній діяльності лікаря-вірусолога. Правові питання служби. Професійні обов’язки, права лікаря-вірусолога.
2. ЗАГАЛЬНА ТА МОЛЕКУЛЯРНА ВІРУСОЛОГІЯ.
2.1. Історія розвитку вірусології. Періоди розвитку вірусології /рівні організму, клітини, молекулярний, субмолекулярний/. Природа вірусів, унікальність вірусів серед живого. Пріони, плазміди, віроїди, мультипартитні віруси.Гіпотези про походження вірусів.
2.2. Структура та хімічний склад вірусів. Відношення вірусів до фізико – хімічних факторів. Біологічні властивості вірусів.
2.3. Систематика вірусів.
2.4. Стратегія вірусного геному та репродукція вірусів. Ранні стадії репродукції. Пізні стадії репродукції.
2.5. Генетика вірусів. Організація вірусного геному. Генетичні та негенетичні взаємодії між вірусами. Застосування генної інженерії в вірусології.
2.6. Патогенез вірусних інфекцій. Класифікація вірусних інфекцій за патогенезом. Патогенність та вірулентність вірусів. Цитопатогенна дія вірусів. Перебіг інфекційного процесу та фактори, що на нього впливають.
2.7. Противірусний імунітет. Сучасні теорії імунітету. Неспецифічні фактори резистентності до вірусів. Інтерферони. Т- В-клітинний імунітет. Антигени та антитіла. Імунопатологічні реакції при вірусних інфекціях.
2.8. Хіміотерапія та вакцинопрофілактика вірусних інфекцій. Принципи хіміотерапії та хіміопрофілактики. Типи антивірусних препаратів. Нетрадиційні напрямки хіміотерапії.
2.9. Екологія та еволюція вірусів.
2.10. Проблеми медичної вірусології. Керовані та некеровані вірусні інфекції. Вакцино профілактика вірусних інфекцій. Пріонові інфекції. Перспективи боротьби з вірусними інфекціями.
3. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
3.1. Виділення та ідентифікація вірусів. Методи виділення вірусів. Застосування первинних культур клітин для виділення вірусів. Перещеплювані лініі клітин. Органні культури.
3.2. Методи зараження курячих ембріонів для виділення вірусів.
3.3. Методи зараження лабораторних тварин для виділення вірусів.
3.4. Серологічна діагностика вірусних інфекцій. Виявлення противірусних антитіл класів Ig G та Ig M. Реакція гальмування гемаглютинації (РГГА). Реакція нейтралізації (РН). Постановка та облік реакції в різних біологічних системах (миші, курячі ембріони, клітинні культури). Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА).
3.5. Експрес-діагностика вірусних інфекцій: цитологічні методи, імунофлюоресценція, електронна та імунна електронна мікроскопія, ІФА, РІА, ІБ (імунний блотинг), ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).
4. ВІРУСИ ПОЛІОМІЄЛІТУ, ІНШІ ЕНТЕРОВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
4.1. Віруси поліомієліту. Структура та властивості вірусів. Репродукція. Поліомієліт. Епідеміологія та профілактика поліомієліту. Лабораторна діагностика поліомієліту. Інші ентеровіруси. Віруси ЕСНО та Коксакі та зумовлені ними інфекції. Ентеровіруси 68-71. Лабораторна діагностика.
5. ВІРУСИ, ЩО СПРИЧИНЮЮТЬ ГОСТРІ ГАСТРОЕНТЕРИТИ
5.1. Ротавіруси. Структура та властивості ротавірусів. Ротавірусна інфекція. Патогенез та особливості імунітету. Специфічна профілактика та протиепідемічні заходи. Лабораторна діагностика ротавірусної інфекції.
5.2. Інші збудники гострих вірусних гастроентеритів: каліцівіруси, ентеральні корона- і аденовіруси, норавіруси та спричинені ними захворювання. Лабораторна діагностика гострих вірусних гастроентеритів.
6. РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
6.1. Віруси грипу та грип. Віруси грипу. Структура, репродукція. Фізико-хімічні та біологічні властивості. Патогенез та імунітет при грипі. Епідеміологія та екологія грипу. Пташиний грип. Лабораторна діагностика грипу. Методи швидкої діагностики. Виділення вірусу в курячих ембріонах та культурах клітин. Серодіагностика грипу. Профілактика та лікування грипу.
6.2. Параміксовіруси. Класифікація параміксовірусів. Віруси пара грипу людини. Парагрип. Лабораторна діагностика парагрипу. Вірус паротиту. Епідемічний паротит, патогенез та імунітет. Специфічна профілактика. Лабораторна діагностика паротиту. Вірус кору. Кір. Патогенез та імунітет. Лабораторна діагностика кору. Профілактика. Проблеми ліквідації кору. Респіраторно-синцитіальний (РС) вірус. РС-інфекція. Лабораторна діагностика.
6.3. Інші респіраторні віруси. Аденовіруси. Аденовірусна інфекція. Лабораторна діагностика. Респіраторні корона віруси. Корона вірусна інфекція. Лабораторна діагностика.
6.4. Рино віруси. Рино вірусна інфекція. Лабораторна діагностика.
7. АРБОВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ.
7.1. Класифікація екологічної групи арбовірусів. Їх загальна характеристика та роль в патології людини. Місце арбовірусів в універсальній класифікації вірусів.
7.2. Тогавіруси та зумовлені ними захворювання. Альфавіруси та альфавірусні інфекції. Лабораторна діагностика і профілактика. Вірус червоної висипки. Червона висипка. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.
7.3 Флавівіруси та зумовлені ними захворювання. Кліщовий енцефаліт. Лабораторна діагностика. Профілактика. Жовта лихоманка. Омська геморагічна лихоманка. Лихоманка Денге. Лабораторна діагностика та профілактика.
7.4. Буньявіруси. Класифікація. Структура та репродукція. Кримська геморагічна лихоманка. Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом. Лабораторна діагностика. Профілактика.
08. АРЕНАВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
8.1. Загальна характеристика аренавірусів. Структура та репродукція. Аренавірусні інфекції людини. Геморагічні лихоманки Ласса, Хунін, Мачупо їх лабораторна діагностика та профілактика.
8.2. Лімфоцитарний хоріоменінгіт. Лабораторна діагностика, профілактика.
9. РАБДО-, ФІЛОВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
9.1. Класифікація та загальна характеристика рабдовірусів. Інфекції, спричинені рабдовірусами. Вірус сказу та сказ. Екологія вірусу. Епізоотологія та епідеміологія сказу. Патогенез. Лабораторна діагностика. Специфічнна терапія та профілактика. Протиепідемічні заходи. Інфекція, зумовлена вірусом везікулярного стаматиту.
9.2. Філовіруси. Геморагічні лихоманки Марбург та Ебола. Лабораторна діагностика, профілактика.
10. ГЕРПЕСВІРУСИ ЛЮДИНИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
10.1. Герпесвіруси. Класифікація та їх роль в патології людини.
10.2. Віруси простого герпесу. Структура. Фізико-хімічні та біологічні властивості герпесвірусів. Репродукція. Герпетична інфекції. Патогенез первинної, рецидивуючої та вродженої інфекції. Лабораторна діагностика. Принципи лікування. Герпетична інфекція та СНІД.
10.3. Вірус вітряної віспи – оперізуючого лишаю та спричинені ним захворювання. Лабораторна діагностика.
10.4. Цитомегаловірус людини. Цитомегаловірусна інфекція (ЦМВ) та її лабораторна діагностика. Значення ЦМВ в перинатальній патології.
10.5. Вірус Епштейна-Барр. Особливості репродукції віруса. Лімфопроліферативна дія. Інфекційний мононуклеоз, злоякісна лімфома Беркітта, носоглоточна карцинома. Лабораторна діагностика цих захворювань.
10.6. Герпесвіруси людини 6, 7 та 8 типів.
10.7. Вірус В герпеса мавп.
11. ПОКСВІРУСИ ЛЮДИНИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
11.1. Класифікація та загальна характеристика вірусів віспи. Натуральна віспа. Лабораторна діагностика. Ліквідація натуральної віспи.
11.2. Вірус віспи мавп, корів та зумовлені ними інфекції. Лабораторна діагностика
12. ВІРУСИ ГЕПАТИТІВ А, В, С, Д, Е ТА ІНШИХ І СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ.
12.1. Вірус гепатиту А. Структура та властивості віруса. Гепатит А. Лабораторна діагностика гепатиту А. Специфічна профілактика та протиепідемічні заходи.
12.2 Вірус гепатиту Е. Структура та властивості віруса. Гепатит Е. Епідеміологія. Лабораторна діагностика гепатиту Е.
12.3 Вірус гепатиту В. Структура та властивості віруса гепатиту В. Гепатит В. Патогенез інфекції. Імунітет та імунопатологічні реакції при гепатиті В. Лабораторна діагностика гепатиту В. Серологічні маркери гепатиту В. Епідеміологія. Специфічна профілактика та протиепідемічні заходи.
12.4 Вірус гепатиту Д. Дельта-інфекція. Лабораторна діагностика гепатиту Д.
12.5. Вірус гепатиту С. Гепатит С. Патогенез гепатиту С. Лабораторна діагностика гепатиту С. Профілактика.
12.6. Віруси гепатитів G, TTV, SEN та їх роль в патології людини.
13. РЕТРОВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
13.1. Загальна характеристика ретровірусів, класифікація та роль в патології людини. HTLV- (1, 2, 5) та спричинені ними захворювання. Лабораторна діагностика.
13.2 ВІЛ-інфекція /СНІД. Етіологія, патогенез, імунна система при ВІЛ–інфекції/СНІДу. Імунологічні зрушення та їх причина. Прогностична оцінка імунологічних зрушень.Клінічні прояви ВІЛ-інфекції та СНІДу. Принципи специфічної антиретровірусної терапії. Епідеміологія ВІЛ–інфекції, роль соціальних чинників в розповсюдженні ВІЛ-інфекції. Лабораторна діагностика. Профілактика. Теоретичні підходи до одержання профілактичних та лікувальних препаратів проти ВІЛ. Добровільне до- і після тестове консультування (ДКТ) з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.
14. ПАПІЛОМА-, ПОЛІОМА- І ПАРВОВІРУСИ ТА СПРИЧИНЕНІ НИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
14.1. Загальна характеристика папіломавірусів (морфологія, геном, репродукція, класифікація)
14.2. Папиломавіруси та спричинені ними захворювання. Злоякісні та потенційно злоякісні папілома вірусні ураження. Лабораторна діагностика
14.3. Поліомавіруси та спричинені ними захворювання. JC-вірус та прогресивна мультифокальна лейкоенцефалопатия. ВК-вірус. Вакуолізуючі віруси (SV). Лабораторна діагностика поліомавірусних інфекцій.
14.4. Парвовіруси людини: морфологія, геном, репродукція, біологічні властивості, класифікація. Інфекціозна еритема. Апластичний криз (ис). Лабораторна діагностика парвовірусних захворювань
15. САНІТАРНА ВІРУСОЛОГІЯ
15.1. Санітарна вірусологія довкілля. Вірусологічний контроль за об’єктами довкілля..
15.2 Санітарна вірусологія води. Значення водного фактора в розповсюдженні вірусних інфекцій. Методи санітарно-вірусологічного дослідження води.Аналіз результатів.
15.3. Санітарна вірусологія грунту. Значення грунту в розповсюдженні вірусних інфекцій. Методи санітарно-вірусологічного дослідження грунту. Аналіз результатів
15.4. Санітарна вірусологія повітря. Значення повітряного фактора в розповсюдженні вірусних захворювань. Методи санітарно-вірусологічного дослідження повітря. Аналіз результатів
15.5 Санітарна вірусологія харчових продуктів та предметів вжитку. Роль харчових продуктів та предметів вжитку в розповсюдженні вірусних інфекцій. Методи санітарно-вірусологічного дослідження харчових продуктів та предметів вжитку. Аналіз результатів
16.0 ВійськовА спеціальна підготовка
Суміжні спеціальності
  Інфекційні хвороби
01, 01 Грип та інші респіраторні вірусні захворювання.
01, 02 Вірусні гепатити.
01, 03 Інфекції, що спричинені герпесвірусами людини.
01, 04 Сальмонельози
01, 05 Дифтерія
01, 06 Менінгіти
  Медична психологія
додаткові програми
  Військова медична підготовка.
  Організація невідкладної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях
  Радіаційна медицина
  Особливо небезпечні інфекції
  Клінічна імунологія
  Туберкульоз
  Медична інформатика.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал