Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Суть споживання та заощадження.






Тема 7. Споживання домогосподарств

1. Суть споживання та заощадження.

2. Функція споживання та функція заощадження.

3. Недоходні чинники споживання та заощадження.

Суть споживання та заощадження.

У закритій економіці існує три напрямки використання виробленої нею продукції.

У=С +І +G

Тобто, частина виробленої продукції споживається домогосподарствами С, частина використовується фірмами та домогосподарствами на інвестиції І, частина закуповується урядом для використання на суспільні потреби G.

Споживання домогосподарствами - один з головних компонентів, які визначають розвиток економіки. Переважна частина(2/3 — 3/4) виробленої продукції йде на споживання (С). Споживання формує споживчу поведінку, яка є своєрідним індикатором циклічного розвитку економіки.

Індекс споживчих настроїв (ІСН) - це показник, який використовують для оцінки споживчої поведінки, він входить до числа основних макроекономічних показників, на основі яких складають прогнози економічного циклу, а також він є важливим для визначення економічної політики держави. Він був розроблений у 1946 р. у США, практичне використання індексу для аналізу української економіки почалося з 1994 р.

Споживання - індивідуальне та спільне використання споживчих благ для задоволення матеріальних та духовних потреб.

Кейнс вивів чотири правила сукупного споживання:

1. Споживання (С) є функцією безподаткового доходу.

2. Розмір граничної схильності до споживання (с') зна­ходиться у межах від 0 до 1, тобто 0 < с' < 1.

3. З ростом безподаткового доходу середня схильність до споживання (с) знижується.

4. З ростом безподаткового доходу гранична схильність до споживання (с') також падає.

За структурою споживання розрізняють такі групи:

— товари поточного споживання (продукти харчування, одяг);

— товари тривалого користування (предмети побуту, транспортні засоби);

— послуги (житло, освіта, охорона здоров'я, відпочи­нок).

Структура споживчих витрат у різних груп населення різна. Але існують спільні групи витрат, такі як на: харчуван­ня, одяг, житло, медицину, освіту, транспорт.

Наприклад, у США видатки на продукти харчування становлять близько 20% використовуваного доходу, у країнах Західної Європи - в середньому 25%, а в Україні приблизно 60% використовуваного доходу.

Існують передбачені закономірності, за якими домашні господарства розподіляють свої доходи за статтями спожи­вання.

Так, статистика свідчить, що бідні сім'ї 30—35% свого до­ходу витрачають на товари першої необхідності та житло. Із зростанням доходу сімей попит на товари і послуги низької якості зменшується, а на високоякісні товари та послуги зрос­тає. Із подальшим зростання доходу вага споживчих витрат на харчування зменшується.

Споживчі витрати на одяг, товари тривалого користу­вання зростають швидше, ніж доход, і приблизно дорівнюють 10—20%. На освіту, здоров'я, відпочинок припадає приблизно 50—55% від суми споживчих витрат.

Але не весь безподатковий дохід витрачається на спожи­вання, певна його частина заощаджується.

Заощадження - частина доходу, яка залишається не ви­користаною після споживання. Заощадження - це еко­номічний процес, пов'язаний з інвестуванням.

Тобто, заощадження дорівнюють безподатковому дохо­ду за відрахуванням споживання.

Заощадження роблять як домогосподарства, так і підприємства, але у них існують різні мотиви для заощаджень:

— у підприємств - максимізація чистого прибутку, для розширення виробництва, страхування від криз;

— у домогосподарств - накопичення коштів для купівлі землі, нерухомості, дорогих предметів тривалого ко­ристування, забезпечення старості та передача спадку дітям, страхування від непередбачених хвороб, на на­вчання тощо.

2. Функція споживання та функція заощадження.

Функція споживання

Закрита економіка містить три суб'єкти макроекономіки: С— сектор споживання, I - сектор інвестицій, G - державний сектор. Основна макроекономічна тотожність для закритої економіки вира­жається таким чином:

Y = С + І+ G

Слід розрізняти Y—дохід та Y' = Y - T - частина доходу, яка за­лишилася після сплати податків, тобто післяподатковий, або викори­стовуваний дохід.

Дохід поділяється на споживання (С) та заощадження (S):

Y = С + S або Y' = Y - T = С+S.

Функція споживання (рис.1) виражає залежність між викорис­товуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд:

С = F (Y) = F (Y - T)

Функція була запроваджена Кейнсом. Визначальним чин­ником споживання у функції є дохід:

С = с0 + с' (Y - T) = с0 + с' Y,

 
 

де с0 — автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не зале­жить від використовуваного доходу (за рахунок позик, у борг, за ра­хунок заощаджень, субсидій).

Рис.1 Функція споживання

Гранична схильність до споживання (МРС — Marginal propensity to consume), с'— це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться Обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю і визначається за формулою

с'= МРС = ∆ С/ ∆ Y,

де ∆ С — приріст споживчих витрат, ∆ Y - приріст використовуваного доходу.

З геометричної точки зору гранична схильність до споживання — це кут нахилу кривої споживання.

Середня схильність до споживання (АРС — Average propensity to consume), — це частка споживання у використовуваному доході:

АРС = С/Y.

Якби споживчі витрати дорівнювали післяподатковому доходу, то графік функції споживання збігся б із бісектрисою. Перетин лінії 45 градусів і графіка споживання у точці А означає рівень нульового заощадження (рис. 2). Знак " -" означає від'ємне заощадження, оскільки (витрати перевищують доходи, а знак " +" — додатне заощадження, тому що доходи перевищують витрати.

 

Рис.2. Від’ємне, нульове та додатне заощадження

Функція заощаджень

Заощадження S (Save) — це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S = f(y). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень (рис. 3):

 

Рис. 3 Функція споживання та функція заощадження

S = Y - C= Y-c0 - c'Y= -c0 + (1 - c')Y; C = c0 + c'Y,

де S — величина заощаджень домашніх господарств, с0 — автоном­не споживання, 1 - с' = s' — гранична схильність до заощадження, Y— дохід.

Гранична схильність до заощадження (MPS — Marginal propensity to save) — це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни вико­ристовуваного доходу на одиницю: MPS =S/Y, деS — приріст заощаджень, ∆ Y — приріст використовуваного доходу.

Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то МРС + MPS = 1; MPS =S /Y.

Середня схильність до заощадження (APS — Averagepropensity to save) — це частка заощаджень у післяподатковому доході: MPS =S /Y.

У короткостроковому періоді зі збільшенням доходу зростають і споживання, і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до за­ощадження — тенденцію до зростання. У довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються.

 

3. Недоходні чинники споживання та заощадження.

Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу і впливають на функції споживання і заощадження, зміщуючи їх гра­фіки:

• багатство. Зростання багатства (нерухомість, фінансові акти­ни) зміщує графік споживання вгору, а графік заощадження — вниз;

• податки. Зниження податків збільшує післяподатковий дохід, і тому зростають споживання і заощадження, і навпаки;

• рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки;

• відрахування на соціальне страхування. Збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження;

• очікування. Очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат;

• споживча заборгованість. Зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і навпаки;

• відсоткова ставка. Зі зростанням відсоткової ставки поточне спо­живання зменшується, а заощадження зростають.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал