Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення продуктивності праці в натуральних показниках.






• Показник, що характеризує продуктивність окремо взятого робітника:

q=Q\Pср.об

де Q — кількість випущеної продукції в натуральних одиницях по підприємству або його структурному підрозділу;

РСР.ОБ. — середньооблікова чисельність працюючих на цьому підприємстві;

• Показник, що характеризує кількість продукції, яку випускає одиниця устаткування за певний проміжок часу:

q=Q\Aоб

де АОБ – облікова кількість устаткування, питома вага якого на цьому підприємстві найбільша (основне устаткування). Такий показник має ще другу назву: технологічна продуктивність, яка зазначається в технічному паспорті основного виробничого фонду.

 

• Показник, що характеризує, скільки продукції можна виготовити за одиницю часу по підприємству:

q=Q\T

де Т — час, витрачений на виготовлення всього обсягу продукції.

Визначення продуктивності праці в натуральних показниках є найбільш вірогідним методом, але він має обмежене застосування, оскільки не дає можливості зіставити продуктивність різного устаткування і по різних видах робіт, виконаних в неоднакових умовах, а також у цілому по підприємству. Щоб позбутися цього недоліку, застосовують інший метод.

2) Визначення продуктивності праці у вартісних показниках:

q= BП\Pср.об

q= ВП\ Аоб

q= ВП\ Т

де ВП — кількість випущеної підприємством продукції (загальний обсяг виконаних робіт) у вартісних одиницях.

Така продуктивність праці дає змогу узагальнити в одному показнику продуктивність праці при виконанні різних робіт та виготовленні різноманітної продукції. Але цей показник має один суттєвий недолік, пов'язаний з тим, що підвищення продуктивності праці залежить від збільшення валового доходу підприємства, одним із шляхів збільшення якого є зростання витрат виробництва, а це дає можливість використовувати на виготовлення продукції дорожчі сировину та матеріали, не збільшуючи віддачу виробництва. Щоб уникнути цього недоліку, можна застосовувати третій метод.

3) Визначення продуктивності праці у нормативних одиницях. При нормативному методі обсяг виробництва вимірюється і визначається в нормативному робочому часі, а продуктивність праці обчислюється так:

формуладе Т нормо-год сумарний обсяг виконаної роботи, нормо-год, який визначається по кожній і-й операції нормативно. Нормативи зібрані у довідниках " Збірники з нормативних трудомісткостей виконання робіт" відповідних галузей народного господарства, що розробляються певними міністерствами;

ТФ. — фактично відпрацьований час на підприємстві, людино-год.

Цей метод також недосконалий через свою відносність. Він не дає уявлення про абсолютний рівень продуктивності праці людини, бригади, виробничого підрозділу тощо. Однак метод дістає поширення за рахунок більш інтенсивного впровадження типових проектів з одночасною розробкою укрупнених калькуляцій витрат праці на виробництво одиниці готової продукції.

До обернених показників продуктивності праці належать показники трудомісткості продукції, що визначається витратами робочого часу на одиницю продукції чи на конкретний комплекс робіт.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал