Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Облога Збаража






Наприкінці травня Б. Хмельницький виступив з Чигирина назустріч

шляхетському ополченню, очолюваному Ієремією Вишневецьким.

Поляки відступили на територію Галичини, до Збаразького замка, почавши зводити в його околицях укріплений табір.

У червні 1649 р. козаки за. підтримки татарської кінноти атакували поляків, які укріпилися під Збаражем, і цілком оточили їхній табір.

Запеклі бої під Збаражем тривали близько місяця. На допомогу обложеним * виступив сам король Ян-Казимир на чолі 30-тис. війська.

Довідавшись про це, Хмельницький зняв з облоги частину військ й повів їх назустріч королеві.

8.Зборівська битва

5 серпня біля міста Зборова козацьке військо на чолі з Б. Хмельницьким атакувало поляків, що переправлялися через ріку.

Польські полки, розтягнуті на марші на значній відстані, один за одним оточувалися і знищувалися кінними козацькими і татарськими загонами.

Поляки були вимушені перейти до оборони і в передмістях Зборова влаштували укріплений табір, котрий відразу щільно оточили повсталі.

Наступного дня Б. Хмельницький узяв Зборов і польська армія опинилася на грані розгрому, почалося масове дезертирство.

Поляків врятували від поразки татари. Кримський хан Іслам-Ґірей, не і зацікавлений у подальшому посиленні України, зрадив Б. Хмельницького за обіцяну королем велику винагороду і право брати ясир на всьому шляху свого повернення в Крим.

9. Зборівський мирний договір

Щоб уникнути війни з об'єднаними польсько-татарськими силами, Б.

Хмельницький змушений був піти на переговори й у серпні 1649 р. у м. Зборові підписати мирний договір.

Для його укладення з польської сторони до Зборова прибув ряд високих польських посадових осіб на чолі з коронним канцлером (главою польського уряду), Умови договору передбачали:

- збільшення реєстру до 40 тис. й підтвердження всіх козацьких привілеїв;

- повернення до реєстру усіх виписаних з нього козаків (т.зв.

«випищиків»);

- амністію всім учасникам повстання;

- передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під козацьке і управління і виведення звідти польських військ;

- збереження на козацькій території влади гетьмана, хоча і з рядом і обмежень;

- вважати гетьмана васалом польського короля;

- заборонити Яремі Вишневецькому командувати військом;

- заміщення урядових посад в Україні тільки особами православного віросповідання;

- не будувати в Україні католицьких чи уніатських церков;

- винесення на найближчий сейм питання про ліквідацію церковної унії і повернення православній церкві всіх її прав та майна;

- надання православному митрополитові місця в сенаті;

- заборона єзуїтам проживати в українських містах.

Разом із тим, договір повертав шляхті її маєтки разом із кріпаками.

Підписанням Зборівського договору завершився перший етап Визвольної війни, для якого були характерні загальне піднесення й довіра до Б. Хмельницького, підкріплені блискучими військовими перемогами.

Однак, установлений мир не міг бути довгим, оскільки не влаштовував ні польську шляхту (яка вважала поступки козацтву надмірними), ні українців, котрі продовжували перешкоджати поверненню шляхти і відновленню кріпосництва.

Договір підірвав авторитет Б. Хмельницького, на Запорожжі навіть спалахнуло повстання проти нього і був обраний новий гетьман.

Однак, Б. Хмельницькому вдалося зберегти булаву.

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал